Бывшему предстоятелю Украинской грекокатолической церкви 26 февраля исполнилось бы 85 лет.
Блаженнейшего Любомира Гузара называли «людиною з янголом на плечi»… Об этом мудром, искреннем, добром человеке говорили, что он никогда не шел против совести, что его влияние на украинское общество трудно переоценить, что он мыслил категориями вечности, всегда проповедовал любовь и был настоящим моральным авторитетом для украинцев.
Кардинал Гузар родился 26 февраля 1933 года во Львове. В 1944 году его семья эмигрировала на Запад, сначала в Австрию, а в 1949 году — в США. Высшее образование Гузар получил в Католическом университете Америки (Вашингтон) и Фордемском университете (Нью-Йорк).
30 марта 1958 года рукоположён в священники. В 1958—1969 годах преподавал в семинарии. В 1969—1972 годах учился в Папском Урбанианском университете, где позже защитил докторскую диссертацию по теологии. В 1972 году вступил в монастырь Студийского Устава в Гроттаферрата (Италия), а в 1973 году избран архимандритом монастырей Студийского Устава УГКЦ в диаспоре.
2 апреля 1977 верховный архиепископ Иосиф Слипый тайно рукоположил в епископы архимандрита Любомира Гузара, которого видел своим преемником. В 1992 году Гузар вернулся в Украину. Через четыре года его назначили помощником верховного архиепископа.
25 января 2001 года Священный Синод Украинской грекокатолической церкви избрал епископа Любомира Гузара предстоятелем. 10 февраля 2011 года папа Бенедикт XVI принял отставку Гузара с поста по состоянию здоровья. 26 февраля 2013 года кардинал потерял право на участие в конклавах. Проживал под Киевом в своей резиденции в Княжичах.
Гузар умер 31 мая 2017 года. Похоронен во Львове.
Вот несколько цитат из его высказываний в разные годы.
«Ми маємо щось лише тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого. Ми будемо пропащими, якщо думатимемо лише про задоволення власних потреб».
«Релігія — це не знання про Бога. Релігія — це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста».
«Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтеся, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо».
«Ми дійшли до того, що людина дивиться на іншу людину як на ворога. Так багато насильства на телебаченні, що людина звикає до нього, думає, що так має бути. Коли нашим богом стає гріш, ми можемо дуже багато зробити, і це дуже небезпечно».
«Між сходом і заходом України немає поділу. Поділ існує між тими, хто любить Україну, і тими, хто її не любить».
«Влада боїться свободи в серцях значно більше, ніж голодного бунту. Тому що голодного можна купити, а вільного — тільки вбити».
«Єдність — це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть: нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене».
«Корупція — це перш за все хвороба власної душі, а вже потім політична хвороба».
«Ніхто так не шанує нашої свободи, як Бог. Але ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільними — це бути відповідальними».
«Війна, якою б жахливою вона не була, це й шанс подолати нашу відчуженість один від одного».
«На мою думку, не треба бути генієм, щоб довести, що українці і росіяни — різні народи».
«Націоналізм — це любити своє і не поважати чуже, а патріотизм — любити своє і поважати чуже. В націоналізмі є величезна спокуса нетерпимості, а це не по-християнськи. Потрібно любити своє і поважати чуже».
«Що значить — добре молитися за Україну? Чи можемо ми диктувати Богу, як Він повинен вирішувати наші проблеми? Ні. Я думаю, так відчуваю, що ми повинні Йому доручати з повною довірою, щоб Він вів нас до добра, а ми повинні, виконуючи Його волю, конкретно здійснювати її в нашій і спільного життя».
«Патріотизм, який вчить ненавидіти будь-якого, не є християнською чеснотою. Треба любити своє, бути готовим навіть віддати за це своє життя, але не робити цього за рахунок іншої людини».
«Церква має одну ціль — освячувати. А не пхатися ані в політику, ані в щось інше. Освячувати, в будь-яких обставинах говорити людям про Бога, заохочувати жити по-божому — оце завдання церкви. Якщо церква починає загравати з політикою, це для церкви є фатально. Вона програє».
«Робіть кожен день свою роботу, і не тільки заради самого себе, робіть разом із іншими і для всіх. В єдності — сила, і вона дозволяє встояти перед будь-якими посяганнями, будь то люди, що прийшли відібрати шматок вашої землі, або люди, які прийшли вас обдурити».
«Нам не можна і не треба втрачати надії на кращі часи. Замість того, аби зневіритися — беріться до роботи».
В интервью «ФАКТАМ» в прошлом году Любомир Гузар сказал: ««Не дай Боже, щоб ми один одного ненавидiли».
*В заголовке фото Сергея ТУШИНСКОГО, «ФАКТЫ»