Сьогодні багатьох хвилює питання: чи продовжиться курс країни на зближення з ЄС та НАТО? Адже п’ять років тому за цей шлях український народ заплатив дуже дорогу ціну. І, за всіма опитуваннями, більшість українців його підтримують.
Про бачення новим президентом розвитку стратегічного курсу України дізнаємось вже незабаром. Наразі основним центром координації європейської та євроатлантичної інтеграції України є профільний віце-прем'єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе. Ця посада з’явилася в українському уряді не так давно. Адже за часів президентства Януковича в державних структурах були знищені підрозділи і механізми інтеграції з ЄС та НАТО. Проте для здійснення масштабних перетворень в країні потрібно чимало кваліфікованих фахівців. Відтак три роки тому був створений офіс віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та оновлений урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Що ж зроблено за цей час?
Ця історична подія 11 червня 2017 року стала чи не найяскравішим досягненням. Для того щоб отримати безвіз, чимало українських інституцій працювали над виконанням 144 умов та критеріїв. Наразі вже понад два мільйони українців скористалися можливістю подорожувати без зайвих черг та документів. Українські громадяни зарекомендували себе як законослухняні та відповідальні мандрівники. Це підтверджують щорічні звіти Єврокомісії.
1 вересня того ж 2017 року перед нашою країною відкрилися величезні можливості та розпочалася масштабна робота з впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для цього був розроблений план заходів, що охоплює шість тисяч завдань для всіх органів влади, та створена моніторингова система «Пульс Угоди», яка відстежує прогрес виконання в кожній сфері. Крім того, зроблено дорожню карту першочергових законопроектів, які необхідні для поступового наближення нашого законодавства до європейського.
У 2018 році стартувала інформаційна кампанія «Євроінтеграція: сила можливостей», побудована на реальних прикладах звичайних громадян — підприємців, винахідників, студентів, митців, — які вже скористалися перевагами і вигодами, що дає євроінтеграція. Кампанія охопила десятки міст, про історії успіху її героїв дізнались мільйони українців.
Темпи зростання експорту українських товарів до Євросоюзу у 2018 році склали 15 відсотків. Всього за минулий рік було експортовано до ЄС товарів на суму 20,15 мільярда доларів, а частка ринку Євросоюзу склала 42,6 відсотка. До речі, експорт до Росії у 2018 році впав на 7,2 відсотка, до 3,65 мільярда доларів. Натомість експорт українських товарів до Польщі склав 3,25 мільярда доларів, зрісши на 19,6 відсотка. За таких темпів вже цього року Польща може стати ключовим торговельним партнером України. Серед країн ЄС у трійці головних покупців українських товарів Італія (2,62 мільярда доларів, зростання на 6,5 відсотка) та Німеччина (2,2 мільярда доларів, зростання на 25,9 відсотка).
У липні 2018 року відбувся щорічний саміт Україна — ЄС, на якому було започатковано поглиблену інтеграцію в особливо важливих сферах: цифровий та енергетичний ринки, митниця, питання юстиції, свободи та безпеки та підписання угоди ACAA, яка дозволить без зайвих документів переміщати товари через кордон («товарний безвіз»). Це означає, що навіть без членства ми незабаром будемо сприйматися як внутрішній ринок ЄС.
НАТО у липні 2017 року відкрило своє представництво в Україні. Варто відзначити, що жодна країна, яка не є членом НАТО, не має такого масштабного представництва Альянсу. Це ознака серйозної співпраці.
Нещодавно була схвалена річна національна програма Україна — НАТО. За своїми параметрами вона не поступається програмам на виконання планів дій щодо членства в НАТО країнами, які вже увійшли в Альянс. На формування нової команди з 300 фахівців-євроатлантистів і зміну підходів до складання програми пішло два з половиною роки. У документі перелічені цілі та визначені конкретні вимірювані задачі та відповідальні за них.
Україна у 2017 році вперше взяла участь в «Іграх нескорених», отримавши десятки медалей та шалену підтримку глядачів. Мета ігор — залучити якомога більше поранених ветеранів до фізичної та психологічної реабілітації. Участь у проекті стала можливою завдяки об’єднанню під патронатом віце-прем'єрки зусиль усіх силових відомств — від Прикордонної служби і Міноборони до Нацгвардії, а також отриманню бюджетного фінансування та підтримки міжнародних партнерів. Наші вояки показали силу свого духу всьому світу.
Стратегічний курс на рух до ЄС і НАТО цього року закріплено в Конституції України. Таким чином, будь-який закон чи інше рішення державних органів, яке суперечитиме цьому курсу, буде визнане неконституційним. Усі — від президента до голів об’єднаних територіальних громад — мають дотримуватися стратегічного напряму розвитку країни. Конкретні задачі реалізації курсу розподілено між всіма органами влади указом президента України.
У 2017 році питання координації та вироблення політики гендерної рівності виведено на найвищий урядовий рівень — до сфери повноважень віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Для українських жінок відкрили 450 заборонених професій, зробили можливим навчання у військових закладах і службу в Збройних Силах. Ухвалено чотири фундаментальні документи — програму про протидію домашньому насильству, програму рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, оновлено національний план щодо виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та національний план щодо виконання конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок. Тема рівності, про яку в Україні до цього часу мало говорили, стала одним з пріоритетів уряду.
Підготовлено у співпраці з офісом віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні» та Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) в межах проекту «Підвищення обізнаності про вплив Угоди про асоціацію з ЄС» та Проекту ЄС Association4U
ІНТЕГРАЦІЯ В ЦИФРАХ
Підготовлено у співпраці з офісом віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні» та Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) в межах проекту «Підвищення обізнаності про вплив Угоди про асоціацію з ЄС» та Проекту ЄС Association4U