Американська та британська системи навчання багато у чому відрізняються, проте обидві країни відомі якістю освіти. Розбираємось, у чому різниця між британськими та американськими університетами.
Диплом університету, отриманий у Великобританії чи США, допомагає випускникам отримати високооплачувану роботу у престижних компаніях майже відразу після закінчення навчання. І американська, і британська вища освіта широко цінуються бізнесами по всьому світу, проте ці дві системи навчання досить суттєво відрізняються.
Відрізняється як тривалість навчання, так і саме студентське життя, порівняно зі звичними українськими реаліями. Що ж відмінного між британськими та американськими університетами?
Одна з найбільших відмінностей — тривалість навчання. Зазвичай, навчальні програми в США є на рік довшими, ніж програми у Великобританії, хоча це залежить від обраного навчального ступеня. Навчальні програми у Великобританії є більш насиченими корисною інформацією та практичними рекомендаціями з конкретного фаху, у той час як американські студенти вивчають доволі багато загальних дисциплін.
Разом з тим, британські студенти найчастіше йдуть шляхом від отримання ступеня бакалавру, потім магістра, і лише після цього вчаться на доктора наук. В США, на відміну від британського підходу, можливо перейти на докторську програму вже після закінчення бакалаврської.
У той час як у США більшість університетів мають семестрову систему і зазвичай починають перший семестр у кінці серпня, вчаться до середини грудня, і переходять до другого семестру у середині січня, деякі навчальні заклади використовують триместрові та квартальні навчальні плани.
У Великобританії триместрове та квартальне навчання більш розповсюджене серед вищих навчальних закладів, навчання починається у вересні-жовтні і закінчується у травні-червні, за тривалістю будучи більш схожим до українських вишів.
Для нас може бути незвичним те, що у Великобританії багато університетів складаються з окремих «коледжів», у яких студенти навчаються певним спеціальностям. Це можна порівняти з тим, якби кожен факультет українського університету мав своє окреме приміщення та керівництво. Звичайно, усі коледжі продовжують підпорядковуватись головному управлінню університету, проте мають доволі багато автономії у прийнятті рішень.
Більш того, протягом всього навчання, студенти знаходяться у обраному коледжу, живуть, їдять, та опановують обрану дисципліну. Також варто відзначити, що для вступу до університету Великобританії, ви подаєте заявку безпосередньо у коледж. Централізована система бакалаврських програм UCAS дозволяє подаватись у декілька коледжів одночасно, тобто потрібно остаточно визначитись зі спеціальністю ще задовго до подачі документів для того, щоб вступити до британського університету.
У США для вступу до університету потрібно подавати заявку до центрального вступного відділу обраного навчального закладу. Після цього перший рік чи два студенти проходять курси з різних дисциплін, що є обов’язковими для обраної спеціальності. Окрім цього, кожен має обрати так звані «факультативні» заняття, що стосуються абсолютно будь-яких дисциплін. Тому типовою є ситуація, коли студент вже є спеціалістом з обраного фаху, проте має закінчити визначену кількість «факультативних» курсів для отримання диплому.
Підсумовуючи, можна сказати, що вища освіта у США більш спрямована на розширення кругозору студентів, у той час як вища освіта у Великобританії готує більш вузьконаправлених спеціалістів.
Оскільки за американською системою, студенти мають здобувати навички у багатьох дисциплінах одночасно, зазвичай вони отримують доволі велику купу завдань щотижнево. Ці завдання часто є тестами або невеликими есе, спрямованими на перевірку знань, засвоєних за тиждень. Також студенти мають готувати семестрові роботи на початку грудня та травня з профільних дисциплін. Якщо на семестрові завдання зазвичай є вдосталь часу, з щотижневими есе багато студентів просто не справляються і часто шукають допомоги онлайн, розраховуючи на aussieessaywriter.com.au у допомозі з написанням есе та рефератів.
Навчальна система у Великобританії складається з великої кількості лекційних занять та меншої кількості письмових робіт, що потрібно виконати протягом семестру. Але такі роботи зазвичай вимагають більше часу на виконання, певної кількості прочитаної та проаналізованої літератури, досліджень та комплексних висновків. Від таких робіт дуже часто повністю залежить оцінка за весь курс, тому британські студенти також доволі часто звертаються до експертів, що можуть допомогти їм зі структурою та форматуванням курсових проектів.
Хоча обидві країни пропонують чудову якість освіти, їхні навчальні системи мають свої відмінності з певними перевагами та недоліками. Так, суттєво відрізняються тривалість та час навчання, підходи до здачі дисциплін та кількості домашніх завдань. Проте неможливо сказати, що будь-яка з відмінностей негативно впливає на якість навчання, оскільки обидві країни роками оптимізували і продовжують оновлювати навчальні системи, враховуючи успіхи та складнощі студентів.