COVID-19 змінив звичне життя всіх людей на планеті. Робота, навчання, зустрічі з друзями і навіть подорожі перейшли у дистанційний формат. Проте багато хто вже втомився від «дистанційного життя». Люди готові вакцинуватись, аби повернутись до звичного ритму. Прискорити це могло б щеплення від COVID-19, запровадження Реєстру вакцинованих з подальшою видачею так званих ковідних паспортів. Власникам цього документу безперешкодно дозволили б подорожувати світом, відвідувати громадські заклади і вести звичне «доковідне» життя. Власне, багато країн саме так і роблять. Проте в Україні офіційна вакцинація ще навіть не почалась.
Щоправда, за даними різних дослідницьких компаній, приблизно 50% українців не бажають вакцинуватися від коронавірусу.
Чи не порушуватиме прав людини створення Реєстру вакцинованих, кого мають право змусити робити щеплення та чи законною буде відмова у працевлаштуванні, відвідуванні громадські закладів тощо таким людям, «ФАКТАМ» розповідає адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін.
— Дані про захворювання є лікарською таємницею. Тож чи не буде порушенням закону створення Реєстру вакцинованих?
— Створення Національного електронного реєстру вакцинації населення України проти COVID-19 передбачене постановою ВРУ «Про Національний план вакцинації населення України проти COVID-19». Аналізуючи цей документ, бачимо, що він наповнюватиметься інформацією в режимі реального часу. До речі, це дозволить забезпечити моніторинг залишків вакцин та їх утилізації з урахуванням положень закону про захист інформації з обмеженим доступом.
Якщо ж все-таки створять персоналізований реєстр (із зазначенням ПІП чи дати народження тощо), то це можливо, лише якщо людина погодиться надати таку інформацію про себе. Адже положення вищевказаного закону не застосовуються, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання однозначної згоди на їх обробку.
Варто наголосити й на тому, що інформація про пацієнта є лікарською таємницею і повинна бути анонімною. Тобто її не мають права розголошувати медпрацівники та інший персонал, який працює у закладах охорони здоров’я.
Читайте также: Названы сроки поступления вакцин от ковида в Украину
— Чи зможуть на підставі даних реєстру відмовити у працевлаштуванні, приміром, на держслужбу або у відвідуванні тих чи інших громадських закладів (кінотеатрів, конференцій тощо), виїзді за кордон?
- Всі пам’ятають ту саму статтю 24 Основного закону, де вказано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Нагадаю, що це норма прямої дії.
Є певні винятки. Наприклад, відповідно до статті 27 закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення, за поданням відповідних посадових осіб держсанепідслужби, вони до роботи не допускаються.
Обов'язкове щеплення потрібне при таких захворюваннях, як:
- туберкульоз,
- поліомієліт;
- дифтерія;
- кашлюк;
- правець;
- кір.
Як бачимо, коронавірусу у переліку немає.
— Неодноразові соціологічні опитування щодо готовності українців до вакцинування продемонстрували невтішні дані. Приблизно 50% наших співгромадян не готові отримати вакцину.
— Конституція дає право вибору щодо свого здоров’я. І це нормально у демократичному суспільстві. Йдеться про особисту відповідальність пацієнта. Можна припустити, що у цьому реєстрі будуть фіксувати персональні дані особи, яка відмовилася від вакцинації, і в майбутньому, якщо вона захворіє на COVID-19, в уряду і медичних закладах, що відповідають за вакцинацію, буде підтвердження, що пацієнт відмовився і це «на його совісті».
Доречно пригадати ситуацію з масовою відмовою батьків від щеплення дітей в Україні. У разі відмови від обов’язкового щеплення заповнюється «Інформована згода на проведення вакцинації» (на кожну вакцинацію окремо), із зазначенням роз’яснення наслідків відмови від вакцинації. Ця форма підписується батьками або законними представниками дитини, медичним працівником. Якщо медична комісія (з залученням епідеміолога) після вивчення документів видала висновок, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник зобов’язаний прийняти її до закладу освіти.
Читайте также: Побочные эффекты и риск прививок против коронавируса: что известно о каждой из одобренных вакцин
На період епідемії діти без щеплень на законних підставах можуть бути відсторонені від занять у школі та відвідування садка. Подібні запобіжні заходи застосовуються на строк спалаху захворювання або до того моменту, поки дитина не отримає всі необхідні вакцинації. Можна припустити, що щось схоже буде й у цьому випадку.
— Вже кілька тижнів триває вакцинація в країнах Євросоюзу. Щоправда, чимало європейців обережно чи й навіть скептично налаштовані до неї. Приміром, лише 40% французів готові вакцинуватись.
— Саме тому обов’язкова вакцинація зокрема на території ЄС запроваджена не буде. Щоправда, наявність щеплення впливатиме на суспільне життя. Зараз у багатьох країнах за межами ЄС дискутують про те, що без щеплення не можна буде відвідувати громадські місця та користуватися певними послугами. Приміром, австралійська авіакомпанія Quantas на міжконтинентальних рейсах братиме на борт лише людей, які зробили щеплення від COVID-19. Для контролю може буде використаний спеціальний документ, у якому позначатиметься, чи робила людина щеплення.
— Невже компанії мають право ось так ділити людей?
— З точки зору права, це абсолютно легітимно для приватних компаній. Кожен власник може діяти згідно з установленими на підприємстві правилами. Наприклад, в ресторані можуть не обслуговувати людей, які не мають щеплення. Чи не брати на роботу людей, що не пройшли вакцинацію.
Щодо держаних підприємств, наприклад, німецький залізничний концерн Deutsche Bahn зобов'язаний перевозити всіх без винятку пасажирів. Але тих, хто не матиме щеплення, можливо, розміщуватимуть у спеціальних вагонах. У державних школах та дитсадках обов’язкової вакцинації не буде. Але в приватних навчальних закладах можуть вимагати, аби учні зробили щеплення проти коронавірусу.
— Якщо створять такий реєстр в Україні, хто зможе користуватися наявною там інформацією?
— Якщо ми говоримо про реєстр зі статистичними даними, то все простіше — він не потребує якогось обмеженого кола осіб у плані доступу. А якщо про персоналізовані дані, то так, йдеться про обмежене коло осіб. Передовсім це медичні працівники, а також структурні підрозділи МОЗ України.
Також варто звернути увагу на статтю 16 Закону України «Про захист персональних даних», оскільки саме вона містить механізм запиту такої інформації, його умови.
— Знову ж таки є проблеми з тим, що бази продаються. Як захистити конфіденційну й особисту інформацію?
— Просто взяти й не продавати бази. Це ми ускладнюємо, шукаємо якісь механізми захисту тощо, коли насправді ж все дуже просто. Це обов’язок власника, розпорядника персональних даних.
Читайте также: Частное детективное агентство из Киева «сливало» секретную информацию россиянам
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про захист персональних даних» власники, розпорядники персональних даних та треті особи зобов’язані забезпечити їх захист від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому разі незаконного знищення чи доступу до персональних даних. В цьому ж законі зазначається, що фізичні особи-підприємці, зокрема лікарі, які мають відповідну ліцензію, адвокати, нотаріуси особисто забезпечують захист персональних даних, якими вони володіють, згідно з вимогами закону.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про захист персональних даних», використання персональних даних працівниками суб’єктів відносин, пов’язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов’язків. Ці працівники зобов’язані не допускати розголошення персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків. Таке зобов’язання чинне після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.
Насамкінець хочу порадити українцям наступне: в будь-якій ситуації уважно читайте пункт про згоду на обробку персональних даних, перед тим як тицяєте галочку в мережі інтернет чи підписуєте якийсь документ. На жаль, 99% українців нехтує цим, а даремно.
Ілюстративне фото у заголовку Pixabay