Известный поэт и автор песен Юрий Рыбчинский, как и его друзья-артисты, не мог обойти в стихах тему российского вторжения. Поэт написал гневное послание оккупанту с обещанием, что на украинской земле врага непременно будет ждать позорная смерть. В плен захватчика украинские воины брать не будут, оккупанты будут безжалостно ликвидированы, и ни единого их следа на украинской земле не останется.
Одной из первых с новым творением ознакомилась семья композитора Игоря Поклада, друга и многолетнего соратника Рыбчинского. По словам Светланы Поклад, она не могла сдержать слез, когда слушала эмоциональные строки.
«П'ята ранку, було темно, було тихо, як в раю,
Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою.
А ти думав, сучий сину, чадо чорної пітьми,
Що тебе із хлібом-сіллю будем зустрічати ми?
Ні, тебе зустріне куля! Моя куля у бою,
Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю.
Ти прийшов, як злодій, підло і підступно,
І тому я уб'ю тебе, як світло убива завжди пітьму.
Я уб'ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів,
І ніхто мені не скаже, що людину я убив!
Бо ти зовсім не людина, син двоглавого орла,
Недарма твою країну звуть „імперією зла“.
Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим,
Ти піднімеш прапор білий, щоб залишитись живим.
Та тебе, так званий „брате“, я не братиму в полон.
Твоїм тілом, м'ясом клятим годуватиму ворон.
І твої мерзенні кості без скорботи і жалю
На церковному погості я голодним псам скормлю.
Ти покинув свою Рашу під покровом темноти
І прийшов на землю нашу, щоб у неї полягти.
Та злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій,
Ти могили не достоїн у святій землі моїй».
Напомним, Светлана и Игорь Поклад недавно чудом были спасены из оккупированного Ворзеля под Киевом. Семья рассказывала, что город обстреливался из «Градов» и «Смерчей», а потом в Ворзеле появились оккупанты, готовые расстреливать мирных жителей.