Происшествия

Iнтервью з директором iнституту ядерних дослiджень академiком iваном миколайовичем вишневським

0:00 — 13 февраля 2003 eye 257

-- Кожного пересiчного киянина з огляду на Чорнобильську трагедiю насамперед хвилюють питання безпеки експлуатацiї ваших унiкальних установок, зокрема дослiдницького ядерного реактора.

-- Регламентнi дослiдження впливу дослiдницького ВВР-М та тритiєвих лабораторiй iнституту ядерних дослiджень (IЯД) на об'єкти навколишнього природного середовища в санiтарно-захиснiй зонi та зонi спостереження є однiєю з практичних задач Центру екологiчних проблем атомної енергетики, що iснує в нашому iнститутi. Регламент дослiджень викладений у положеннi, затвердженому Головним санiтарним лiкарем Києва. Вiдбiр зразкiв оточуючого середовища проводиться раз на квартал, а отриманi результати у виглядi звiтiв подаються до Санiтарно-епiдемiологiчної станцiї Києва. Цi дослiдження дозволять надiйно контролювати радiацiйний стан навколо дослiдницького реактора та iнформувати про це громадськiсть. Крiм того, Мiсiя експертiв МАГАТЕ регулярно вiдвiдує IЯД з метою проведення iнспекцiї нашого реактора та надання iнформацiйної допомоги щодо його безпечної експлуатацiї. Багаторiчнi дослiдження i експертизи показують, що шкiдливого впливу на оточуюче середовище вiд ядерно-фiзичних установок IЯД не спостерiгається.

-- Розкажiть, будь ласка, детальнiше про новiтнi науковi здобутки, досягнутi з використанням реактора, якi можна застосувати для промислових, технологiчних та медичних цiлей.

-- На нашому реакторi, окрiм чисто наукових ядерно-фiзичних дослiджень фундаментальних властивостей ядер, ядерних реакцiй i структури ядер, в тому числi штучно створених, виконувався цiлий ряд прикладних робiт, важливих для технологiчних, промислових та медичних цiлей: дослiджувались конструкцiйнi матерiали для реакторiв нових атомних електростанцiй, зокрема для корпусiв реакторiв пiд тиском до 300 атмосфер (сучасних реакторiв ВВЕР-1000), у великiй кiлькостi проводилось нейтронне легiювання кремнiю, яке дозволило значно збiльшити радiацiйну стiйкiсть цього матерiалу, що необхiдно для потреб атомної енергетики. Одночасно з науковими дослiдженнями отримано великий обсяг ядерних даних про конструкцiйнi матерiали та iзотопи, що накопичуються при роботi атомних реакторiв. Точнiсть отриманих даних дозволила суттєво знизити вартiсть розробки нових промислових установок. Можна сказати, що кожна тисяча, вкладена в науковi експерименти, приносила стотисячний прибуток у промисловiсть.

Зараз на Київському дослiдницькому реакторi розвиваються напрями, якi можуть знайти безпосереднє застосування в лiкувальнiй медицинi. Насамперед це технологiя отримання радiоактивних фармакологiчних препаратiв для дiагностики внутрiшнiх захворювань, в першу чергу серцево-судинних, а також тих, де всi iншi методи безсилi.

Крiм того, цiла низка розробок наших науковцiв може використовуватися в технологiчних та промислових цiлях:

* iзотопи i препарати для промислової дефектоскопiї, особливо зварних швiв та з'єднань у трубопроводах пiд високим тиском, в обладнаннi АЕС, тощо;

* томографiя та нейтронографiя на пучках нейтронiв (отримання об'ємної картини внутрiшньої структури металевих блокiв, деталей двигунiв, iнших об'єктiв без їх руйнування), яка необхiдна для випробувальних робiт i не може бути отримана iншими методами;

* надтонкий аналiз складу зразкiв рiзного призначення за допомогою аналiзу миттєвих гамма-променiв при захопленнi нейтронiв, що дозволяє з великою точнiстю оцiнити концентрацiю дуже малих домiшок.

Це лише частина можливостей нашого дослiдницького реактора, якi можуть бути використанi в найближчий час при належнiй пiдтримцi з боку громадської думки, державних органiв, вiтчизняного капiталу. Українськi вченi можуть i хочуть бути корисними не тiльки науцi майбутнього, а й своїм сучасникам -- людям, поряд з якими вони живуть, для яких не шкодують творчих зусиль i працi.

-- У вашому iнститутi ведуться радiобiологiчнi дослiдження дiї малих доз довготривалого iонiзуючого опромiнення на органiзми тварин i людей, що мають контакти з радiацiйними чинниками. Що показують результати цих дослiджень?

-- Цитогенетичний монiторинг груп персоналу, який працює на об'єктi «Укриття», та людей, якi самочинно повернулися у Зону вiдчуження ЧАЕС пiсля евакуацiї в травнi 1986 року i проживають у найменш радiацiйно забруднених селах Зони показав, що пiдвищений внаслiдок проживання на забруднених радiонуклiдами територiях рiвень хромосомного мутагенезу в клiтинах кровi в цiлому стабiлiзувався через 12--16 рокiв пiсля аварiї. Довготривалий вплив надфонового опромiнення призводить до зниження активностi роботи систем «ремонту» в клiтинах, але в той же час отриманi за тестуванням данi дозволяють припустити можливiсть певної стимуляцiї цих систем у самопоселенцiв похилого вiку (а таких у Зонi бiльшiсть), якi згасають по мiрi старiння їх органiзму. Пошкодження хромосом в лiмфоцитах кровi виявляють з однаковою частотою у людей похилого вiку з сiл Зони вiдчуження ЧАЕС i регiонiв, що не зазнали радiонуклiдних випадань чорнобильского походження.

-- Останнiми роками дуже велика увага придiляється проблемi протидiї незаконному обiгу ядерних та радiоактивних матерiалiв. Якi заходи по боротьбi з контрабандою радiоактивних матерiалiв вживаються в Українi в цiлому i у вашому iнститутi як провiднiй установi ядерного профiлю зокрема?

-- Ця проблема активiзувалася пiсля подiй 11 вересня 2001 року в США, якi показали, що загроза ядерного тероризму перейшла до розряду реальних. На сьогоднi боротьбу з контрабандою ядерних та iнших радiоактивних матерiалiв необхiдно розглядати як один з прiоритетних напрямкiв, на якому мiжнародна спiльнота повинна значно активiзувати свої зусилля.

Протидiя незаконному обiгу ядерних та iнших радiоактивних матерiалiв потребує концентрацiї значних зусиль фахiвцiв рiзних галузей та рiзної вiдомчої пiдпорядкованостi. З метою координацiї дiй органiв виконавчої влади та причетних юридичних осiб в разi виявлення джерел iонiзуючого випромiнювання, що перебувають у незаконному обiгу. Кабiнет мiнiстрiв України в 1997 роцi видав вiдповiдну постанову, згiдно якої IЯД виконує функцiї головної експертної органiзацiї в сферi визначення виду та кiлькостi ядерних та радiоактивних матерiалiв. В останнiй час Україна активно спiвпрацює з європейським спiвтовариством у сферi запобiгання незаконному обiгу ядерних матерiалiв та iнших радiоактивних джерел. В 1999--2000 роках спiльно з Європейським iнститутом трансуранових елементiв (мiсто Карлерус, Нiмеччина) та регулюючим органом Фiнляндiї з питань ядерної радiацiйної безпеки було виконано проект «Надання ефективної допомоги у протидiї незаконному перемiщенню ядерного матерiалу», в якому взяли участь причетнi до цiєї проблеми мiнiстерства, вiдомства та установи України. Спiвробiтники IЯД, як головної експертної органiзацiї, вiдiграли одну з основних ролей у виконаннi цього проекту.

В рамках проектiв TACIS та МАГАТЕ IЯД отримав технiчну допомогу, що розширило його можливостi у визначеннi характеристик, вилучених iз незаконного обiгу матерiалiв, в тому числi безпосередньо на мiсцi iнциденту.

-- Який реальний стан мiжнародного спiвробiтництва Iнституту ядерниих дослiджень?

-- Вiдомо, що природнi науки, якi є основою розвитку новiтньої технiки i технологiй виробництва, за своєю сутнiстю не знають нi нацiональних, нi iндiвiдуальних кордонiв. Пiд час спiлкування успiх одного вченого породжує новi думки, новi успiхи iнших. Iснування цього «зворотнього» зв'язку в багато разiв прискорює розвиток науки взагалi i ядерної фiзики зокрема.

Розумiючи це, керiвництво iнституту вiд дня його заснування придiляло велику увагу розвитку мiжнародних наукових зв'язкiв, якi дедалi бiльше розширювались та поглиблювались, форми їх вдосконалювались. Науково-технiчнi зв'язки IЯД з зарубiжними науковими центрами завжди будувались на взаємовигiднiй основi. Їх результатом були спiльнi дослiдження для створення нового високопродуктивного устаткування, апаратури, прогресивних технологiй. Спочатку це була спiвпраця з науковими ядерними центрами країн -- членiв РЕВ, а в подальшому вченi-ядерники, теоретики та експериментатори залучалися до проведення дослiджень у Федеративнiй Республiцi Нiмеччини, Iталiї, Францiї, Японiї, США, Австрiї, Швецiї. Попри всi економiчнi та соцiальнi труднощi рiвень наукового потенцiалу iнституту був i залишається досить високим. Вченi IЯД беруть участь у здiйненнi ряду мiжнародних наукових програм, надають суттєву допомогу в пiдготовцi висококвалiфiкованих кадрiв учених i спецiалiстiв з iнших країн.

Щорiчно бiльше ста наукових спiвробiтникiв iнституту виїжджають за кордон з метою виконання наукової роботи та на стажування (в основному це аспiранти та молодi кандидати наук). Особливо плiдним є спiвробiтництво вчених IЯД з такими центрами: DESY (Гамбург, Нiмеччина); CERN (Женева, Швейцарiя); Iнститутом ядерної фiзики Макса Планка (Гейдельберг, Нiмеччина); Технiчним унiверситетом Мюнхена (Нiмеччина); Iнститутом ядерної фiзики iменi Г. Нєводнiчанського (Кракiв, Польща); Iнститутом ядерних дослiджень (Варшава, Польща); Нацiональним iнститутом ядерної фiзики Унiверситету мiста Катанiя (Iталiя); Принстонською лабораторiєю фiзики плазми (США); Iнститутом фiзики плазми Макса Планка (Ґархiнґ, Нiмеччина); Унiверситетом мiста Упсала (Швецiя); Iнститутом теоретичної фiзики Унiверситету Iнсбрука (Австрiя); GSI (Дармштадт, Нiмеччина); Аргонською, Лос-Аламоською та Сандiйською нацiональними лабораторiями США. На урядовому рiвнi щодо питань забезпечення облiку та контролю ядерних матерiалiв, фiзичного захисту ядерних установок проводиться спiвпраця з Мiнiстерством енергетики США. На всесвiтньо вiдомих фiзичних форумах вченi iнституту достойно представляють результати, досягнутi в рiзних галузях ядерної науки.

Вiдрядження науковцiв iнституту для виконання наукової роботи та на стажування здiйснюється за рахунок органiзацiй, що запрошують. На жаль, не видiляються кошти для участi в мiжнародних конференцiях та нарадах, тому спостерiгається помiтний спад у кiлькостi вiдряджень на мiжнароднi заходи.

Кожного року IЯД вiдвiдують приблизно 70--80 iноземних вчених та фахiвцiв iз США, Нiмеччини, Австрiї, Японiї, Францiї, Республiки Корея та iнших країн. В основному це менеджери мiжнародних проектiв, висококвалiфiкованi експерти та лектори, що дiляться досвiдом роботи з українськими науковцями в галузi екологiї, атомної енергетики, фiзичного захисту, контролю та облiку ядерного матерiалу iменi Джорджа Кузимича в рамках урядових угод мiж Україною та США.

Усвiдомлюючи економiчнi труднощi сьогодення в Українi щодо перспектив розвитку науки взагалi та ядерної фiзики зокрема, керiвництво iнституту постiйно проводить переговори iз представниками наукових кiл свiту та з Європейським спiвтовариством щодо спiвробiтництва у проведеннi фундаментальних дослiджень та надання фiнансування.

-- Що являє собою Навчальний центр з фiзичного захисту, облiку та контрлю ядерного матерiалу i за якими напрямами проходять пiдготовку i перепiдготовку спецiалiсти мiнiстерств, вiдомств та ядерних об'єктiв України?

-- Навчальний центр з фiзичного захисту, облiку та контролю ядерного матерiалу iменi Джорджа Кузимича був створений у 1998 роцi вiдповiдно до Угоди мiж Україною та США про надання допомоги Українi в знищеннi стратегiчного ядерного озброєння, а також запобiганнi розповсюдженню ядерної зброї масового знищення. Всi роботи по створенню Навчального центру повнiстю фiнансувалися Мiнiстерством енергетики США i виконувались силами українських спецiалiстiв та спецiалiстiв Сандiйської та Аргонської нацiональних лабораторiй США. Центр має статус подвiйного пiдпорядкування -- Нацiональнiй академiї наук України i Державному комiтету атомного регулювання України.

Зараз навчальний центр спiвпрацює з багатьма нацiональними лабораторiями США (Сандiйською, Аргонською, Лос-Аламоською, Брукхевською та Пiвнiчно-Захiдною Тихоокеанською), а також з МАГАТЕ в сферi пiдвищення рiвня фiзичногозахисту облiку та контролю ядерного матерiалу в Українi. Крiм спецiалiстiв ядерного комплексу України, Державного комiтету атомного регулювання України, МВС України, СБУ, АЕС та наукових установ, на яких зберiгаються ядернi матерiали, в Навчальному центрi також проходять перепiдготовку державнi службовцi та спiвробiтники Митної служби України.

Центр органiзує навчання з основ розробки систем фiзичного захисту та оцiнки їх вразливостi при транспортуваннi, облiку та контролi ядерного матерiалу (включаючи практичнi заняття з комп'ютерного облiку), неруйнуючих методiв аналiзу ядерного матерiалу, статистики i контролю вимiрiв. З цiєю метою за допомогою американських спецiалiстiв було розроблено десятки навчальних курсiв. Найближчим часом планується розробка низки нових курсiв, що стосуватимуться лiцензування дiяльностi з облiку та контролю ядерного матерiалу, нерозповсюдження ядерної зброї та шляхiв боротьби з нелегальним обiгом ядерного матерiалу, створення державної системи облiку та контролю ядерного матерiалу, iнспекцiйних процедур з оцiнки функцiонування системи облiку та контролю ядерного матерiалу на установках, облiку, контролю, та вимiрiв ядерного матерiалу з точки зору гарантiй i нерозповсюждення ядерної зброї та багато iнших.

Зараз на дослiдницькому реакторi IЯД з допомогою Лос-Аламоської нацiональної лабораторiї споруджується навчальна лабораторiя з неруйнуючого аналiзу ядерного матерiалу. Це дасть можливiсть проводити практичнi заняття не тiльки з комп'ютерного облiку та контрлю ядерного матерiалу, а й з вимiрiв ядерних матерiалiв за допомогою неруйнуючих методiв. Крiм того, планується створити в Навчальному центрi навчальнi класи, а на територiї IЯД -- навчальний полiгон для практичних занять з фiзичного захисту.

-- Чи є приток в iнститут молодих науковцiв, а, значить, i майбутнє у ядерної науки?

-- Слiд зазначити, що до сьогоднiшнього дня зберiгати високий науковий рiвень Iнституту ядерних дослiджень та його унiкальних ядерно-фiзичних установок вдавалося за рахунок матерiальної пiдтримки мiжнародних органiзацiй та установ, зацiкавлених у проведеннi спiльних наукових дослiджень i розробок, та завдяки самовiдданiй (за мiзерну оплату) працi висококвалiфiкованого кадрового персоналу нашої установи. Та якщо фiнансування науки в цiлому i роботи науковцiв зокрема з боку Уряду залишиться на тому ж рiвнi, ми не тiльки не матимемо передових ядерних технологiй, а й загубимо все надбане. Пiдтримка фундаментальних ядерних дослiджень i працездатностi ядерно-фiзичних установок повинна, в першу чергу, здiйснюватись на державному рiвнi, адже ми живемо в ядерну епоху, а Україна -- ядерна держава, i саме її керманичi повиннi клопотатися про те, щоб українськi ядернi технологiї вiдповiдали рiвню розвитку європейських країн.

Наш iнститут проводить велику роботу з добору молодих кадрiв (укладає договори про спiвпрацю з провiдними вузами, органiзує для студентiв зустрiчi i екскурсiї, надає можливостi для проходження переддипломної i дипломної практики та виконання робiт на матерiально-технiчнiй базi iнституту пiд керiвництвом квалiфiкованих науковцiв IЯД). При iнститутi функцiонує аспiрантура, в якiй щорiчно навчається близько 25 аспiрантiв.

Але молодь, як правило, обирає перспективний життєвий шлях вiдносно творчостi i зарплати. Краща частина випускникiв українських вузiв йде в зарубiжну аспiрантуру и не повертається в Україну. Дехто прагне захистити дисертацiю в Українi, а далi шукає контрактову працю за кордоном. Це й не дивно, бо прожити на зарплату, яку отримують нашi науковцi, просто неможливо. А без поповнення молодими спецiалiстами наша наука довго не протримається. Хочеться сподiватися, що керiвництво держави не залишить поза своєю увагою стан i проблеми ядерної науки i знайде можливостi збiльшити її фiнансування на 2003 рiк, а в майбутньому забезпечити фiнансування науки на рiвнi 1,7 вiдсотка валового внутрiшнього продукту, передбаченого законом.

I. М. Вишневський, академiк Нацiональної Академiї наук України

31 сiчня 2003 р.