Ми живемо в дивовижний час — складний і цікавий. Пабло Пікассо писав: «Все, що можеш уявити — реально». Сьогодні ж реальним стає навіть те, про що вчора і подумати не можна було. Цікаво, як наш час колись будуть трактувати історики? І що розповість про нас мистецтво, яке створюється сьогодні нашими сучасниками?
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей про те, як, за їхньою думкою, вже найближчим часом можуть змінитися реалії життя.
Сьогодні наш співрозмовник — найдорожчий сучасний художник України, роботи якого відомі в усьому світі, Анатолій Криволап. Кілька років тому його картина «Кінь.Надвечір'я» була продана з аукціону Phillips майже за 187 тисяч доларів.
— Пане Анатолію, пандемія прискорила цифровізацію практично всіх сфер життя. Мені пригадується спілкування з відомим аукціоністом, який кілька років тому розповідав, що під час продажу в картину будуть вставляти чіп, щоб з неї неможливо було зняти копію і продати як оригінал. Такі чіпи допомогли б знаходити вкрадені шедеври. Електронним шляхом, на його думку, можна встановлювати й авторство твору мистецтва. В Україні вже застосовують такі технології?
— Поки не чув, але це позитивний фактор, оскільки в світі сила-силенна підробок. Підробляють і роботи відомих українських художників — наприклад, Глущенка, Ерделі, Бокшая… Відомо, що і на аукціонах в різних країнах світу часом зустрічаються не оригінали, а копії.
— За кордоном, незважаючи на пандемію, аукціони проходять один за одним, встановлюються чергові рекорди. А в Україні торги зараз проводяться?
— Особливого руху немає. За економічної невизначеності люди намагаються економити і не поспішають купувати предмети не першої необхідності, до яких можна віднести твори мистецтва.
— Як же виживають сучасні художники?
— Проблем вистачає. У відомих художників, звичайно, щось купують, а у більшості все зупинилося, бо у покупців зараз не ті можливості. Виняток — колекціонери. Це особлива категорія, вони купують практично в усі часи. Сьогодні ж у них є можливість придбати все дешевше. Через деякий час ціни на мистецтво зростуть. Зараз же час для купівлі, а не продажу творів. Але крім колекціонерів, звичайно, купують і ті, хто просто цікавиться мистецтвом. Просидівши на карантині, люди задумалися над тим, з чим живуть у себе в інтер'єрі. А ті, у кого є гроші, стали облаштовувати навколо себе те життя, яке їм подобається.
— З гарними картинами, як то кажуть, і локдаун не такий страшний…
— Це я і мав на увазі. Мистецтво перемикає людину на нові думки, почуття, відчуття. Зараз, коли люди в напрузі, це дуже важливо.
— Багато людей відзначають, що такі картини для них є немов візуальним антидепресантом. Напевно, найзатребуванішими на арт-ринку будуть пейзажі, марини, натюрморти?
— Знаєте, я б не узагальнював. Це залежить від смаку і освіченості людини, крім того, хтось бачить світ емоційно, хтось — інтелектуально…
— Як, на ваш погляд, пандемія може змінити мистецтво?
— Думаю, як було, все так і залишиться. А зміни? Якщо людям буде потрібен позитив, художники можуть відповісти позитивом. А якщо буде запит на драматичність, це теж знайде відгук у мистецтві. Зараз складно прогнозувати. Є художники, які відштовхуються в своїй творчості від подій в суспільстві. А є такі, творчість яких не залежить від того, що відбувається в навколишньому світі. Великою мірою все визначається особистістю художника. Так що, гадаю, всього в мистецтві буде потроху. Творчість індивідуальна, тому не можуть всі переключитися на одну тему.
— Ви визнані найдорожчим сучасним художником України. Як вловити дух часу, щоб досягти такого успіху?
— Я нічого не ловив (посміхається). До того, до чого я прийшов у творчості, інтуїтивно йшов усе своє життя. Мене завжди цікавили фарби. І я думав тільки про одне, що і як можна зробити. Перша моя виставка відбулася, коли мені було 42 роки. У всіх складається по-різному. І це абсолютно непередбачувано. Багато хто з дуже талановитих митців не були заможними, навіть навпаки. Але зустрічалися і досить заможні. Відомий випадок, коли за роботу художника давали стільки золотих монет, скільки на ній містилося. Уявляєте?
— І я вам навіть назву ім'я цього художника. Це автор знаменитого полотна «Останній день Помпеї» Карл Брюллов, який викупив з кріпацтва Тараса Шевченка і всіляко підтримував його талант.
— Так, цікавих історій чимало. Наприклад, Рембрандт був дуже відомим і багатим, але закінчив свої дні в будинку, який йому не належав — він був закладений. Все залежить в житті від того, як пощастить.
— Незвичайна палітра кольорів — одна з візитівок вашої творчості. До слова, читала, що іноді покупці купують роботи художників в буквальному сенсі заради кольору. Відомий англійський мистецтвознавець Філіп Хук в своїй книзі «Сніданок у Sotheby's» розповідає, як один фінансист вирішив придбати на аукціоні полотно Матісса заради особливого відтінку синього, в який закохалася його дружина і хотіла бачити в інтер'єрі однієї з кімнат.
— І це теж добре. Знаєте, є люди, які інвестують в картини, є ті, які купують їх для інтер'єру, є колекціонери, які вивчають роботи, аналізують кожен сантиметр картини і часто знаються на мистецтві краще, ніж самі автори творів. При цьому будь-яка покупка дає художнику позитив і кошти для життя та творчості.
— Над чим ви зараз працюєте?
— Над розписом храму Покрова в селі Липівка на Київщині — недалеко від Макарова. Робота триває вже шостий рік… Розписувати церкву мені цікаво.
— Картини зараз не пишете?
— Паралельно з розписом працюю над етюдами. Всі звикли, що я пишу величезні полотна, а це мініатюри.
— Зараз багато хто з поціновувачів мистецтва ходить по галереях і музеях віртуальних… У непростий час, кажуть, особливо тягне до високого.
— Думаю, просто на карантині у багатьох з'явилося більше часу, і люди з цікавістю стали відкривати для себе незвідане. У кожному шедеврі відбиток часу, концентрація таланту, розуму і почуттів особистостей, які, можливо, були найцікавішими у своєму поколінні. У творах мистецтва — живопису, скульптури, музики — є код, що дає розуміння того, які цінності були важливі для людей в той період. Можливо, осягнувши його, людина сучасна щось почерпне для себе, в її свідомості щось зміниться. Адже ми постійно живемо в суєті. А уповільнення темпу життя, обумовлене пандемією, багатьом дозволило відкрити для себе щось нове.
— Як вважаєте, що має зрозуміти людство і кожен з нас внаслідок пандемії?
— Напевно, головне — визначитися, що для вас найважливіше в житті.
— Що б ви побажали читачам «ФАКТІВ» в такий непростий час?
— Оптимізму, який є рушійною силою в житті. Без нього життя позбавлене барв.
Фото з альбому Анатолія Криволапа