У неділю, 12 червня, православні та греко-католики відзначають одне з 12 найбільших, після Пасхи, християнських свят — Трійцю. Це свято носить ще одну назву — П'ятидесятниця, оскільки присвячене події, що показала третю іпостась Триєдиного Бога та відбулася на 50-й день після Воскресіння Христового, — зішестя Святого Духа на апостолів.
Тоді через десять днів після Вознесіння Христового у плоті до Бога Отця апостоли і Богородиця молилися в Сіонській світлиці в Єрусалимі (в тій самій світлиці, де Христос здійснив Таємну Вечерю).
Ось як описується те, що там сталося, в одній з книг Нового Завіту — Діяннях святих апостолів: «…раптово зчинився шум із неба, ніби буря зірвалася, і переповнив увесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би вогняні, та по одному осіли на кожному з них. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти».
До цього часу на святкування старозавітної П'ятидесятниці в Єрусалимі зібралася величезна кількість вірян, які прибули сюди з різних міст країни і навіть з сусідніх держав. Шум привернув увагу багатьох з них і змусив підійти до будинку, де перебували апостоли. Люди були просто вражені, коли почули, як прості жителі Галілеї абсолютно вільно розмовляють різними мовами, та вирішили, що апостоли просто п'яні.
Але апостол Петро розповів їм, яке диво насправді сталося: «…Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово. Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. Але це те, що був сказав пророк Йоіл: і буде останніми днями, каже Бог, я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись. І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати…»
Слова Петра, звернені до людей, були першою проповіддю, що пояснювала суть вчення Христа. І проповідь ця справила таке враження, що близько трьох тисяч людей після неї прийняли християнство. День П'ятидесятниці став вважатися днем народження вселенської апостольської церкви. А дар володіння багатьма мовами дав апостолам можливість поширювати вчення цієї церкви по всьому світу.
Свято Святої Трійці, встановлене на честь цих подій ще самими апостолами, в церковному календарі з'явилося значно пізніше — після Нікейського собору, скликаного імператором Костянтином I. (Цей перший Вселенський собор в історії християнства відбувся в червні 325 року в місті Нікеї (нині Ізнік, Туреччина) і продовжував свою роботу понад два місяці. Участь в ньому взяли 318 єпископів, які представляли християнські церкви різних країн. Серед них були, наприклад, такі великі святі отці церкви, як святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських і святитель Спиридон, єпископ Тримифунтський. А присвячений собор був викриттю єресі Арія, олександрійського пресвітера, який відкидав Божественну гідність Ісуса Христа і його рівність з Богом Отцем. Собор закінчився повною перемогою над аріанською єрессю, а вчення про Трійцю було прийнято як християнський догмат і виражено як православний символ віри.)
Одне з найулюбленіших християнами свят складається з двох днів. Перший з них називається Клечальним днем (днем Трійці) і присвячений прославлянню Святої Трійці, а також пам'яті зішестя на апостолів Святого Духа. А наступний за ним понеділок називається Духовим днем і присвячений прославлянню Всесвятого Животворного Духа.
До свята храми, як і будинки вірян, прикрашаються квітами, травами та молодими деревцями, як правило, березами. Ця зелень — символ життєдайної сили Святого Духа. Тому священники одягають на Трійцю священичі різи зеленого кольору.
Богослужіння на П'ятидесятницю — одне з найкрасивіших у році.
На Трійцю звучать:
Тропар (молитовний спів, що розкриває суть події, що відзначається):
Благословений Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими показав, пославши їм Духа Святого, і ними увесь світ уловив. Чоловіколюбче, слава Тобі.
Кондак (молитовний спів, що прославляє Бога):
Коли зійшов Всевишній та мови змішав, то поділив народи, а коли вогняні язики роздав, до єдности всіх призвав і ми однодушно славимо Всесвятого Духа.
А в Духів день читається молитва Святому Духу:
«Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш‚ Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші».
Одразу після літургії часто служать велику вечерю, під час якої прославляється зішестя Святого Духа. Священник читає три особливі молитви: про Церкву, про спасіння всіх, хто молився, за упокій душ усіх покійних — навіть тих, хто «у пеклі тримається». Всі в храмі у цей час стоять на колінах — так завершується післявеликодній період, під час якого в храмах коліна не схиляють і не роблять земних поклонів. А ще у храмах лунають два канони Трійці, написані знаменитими стародавніми авторами — Космою Маюмським та Іоанном Дамаскиним.
Віряни намагаються обов'язково бути присутніми на святковому богослужінні, щоб подякувати Триєдиному Богу за все, що він посилає, помолитися про своє здоров'я і здоров'я своїх близьких, за упокій померлих родичів і освятити особливі букетики з трав і квітів з потрійною свічкою, яка так і зветься — «трiйця». І за християнськими традиціями намагаються у святкові дні (і не тільки) надати допомогу тим, хто її потребує.
Як і в інші великі свята, на Трійцю не можна працювати, займатися господарськими справами, працювати на землі.
Не можна сваритися з ближніми та лихословити.
Не заведено викидати у сміття гілки і трави, які використовувалися для прикраси будинку. Їх наші предки сушили і використовували для приготування настоїв, відварів, чаїв. А гілки після свят спалювали, примовляючи: «Дякую тобi, деревце Боже, що ти нечисть вiд мене вiдганяло i через мене зiв'яло».
А ще, кажуть, що на Трійцю не треба купатися, адже русалки можуть потягти на глибину і втопити.
Читайте також: Букети-обереги для оселі, русалчині мандри та обряд «куста»: народні традиції святкування Трійці
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»