6 серпня римокатолики відзначать Преображення Господнє. У Римо-католицької церкви Преображення має статус «свята» — нижчий за «торжество».
Подія, що полягає в основі цього свята, описана в Євангеліях від Матвія, Марка й Луки, які називають синоптичними (в перекладі з грецького — «бачення, зорове сприйняття»). Так ці три Євангелія стали називати з XVIII століття після їх видання у 1776 році Іоганном Якобом Грісбахом у вигляді Синопсиса — паралельних стовпців, кожен з яких містить текст одного з Євангелій.
Коли земне життя Ісуса Христа наближалося до кінця, він розповів учням про майбутні події, свідками яких їм належить незабаром стати — про Його страждання, смерть на хресті для спокутування гріхів людських і Воскресіння. А щоб зміцнити апостолів у вірі, трьом з них — Петру, Якову та Івану — Спаситель показав себе у Божественній величі й слави, Він преобразився перед ними на горі Фавор: обличчя його засяяло, як сонце, а одяг став білим, як світло. Побачили апостоли й двох старозавітних пророків — Мойсея та Іллю, які з'явилися Ісусові, а також почули голос Бога-Отця, який сказав про Спасителя: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав, Його слухайте».
Читайте також: Великдень 2022: названа дата святкування у православних і католиків
Традиційно вважається, що вперше свято Преображення Господнього почали відзначати після освячення у IV столітті побудованого на горі Фавор імператрицею Оленою храму на честь цієї події. Деякі дослідники вважають, що відбулося це освячення 6 серпня й спочатку свято, що відзначається в цей день, було храмовим, на який сходилися місцеві жителі, паломники з інших церков і монастирів Єрусалима.
Коли традиція відзначати Преображення Господнє стала поширюватися по всьому християнському світу, єдиної для всіх церков дати святкування спочатку не існувало. У католицькій церкві це свято для загального вшанування встановив Папа Калікст III у 1456 році (за іншими джерелами — роком пізніше) в пам'ять про перемогу християнського війська угорського регента Яноша Гуньяді над турками під Белградом. Хоча насправді ця перемога, що на 70 років зупинила турецьку експансію в Європу, була здобута 22 липня, звістка про неї дійшла до Риму лише 6 серпня. Ця дата й стала датою свята для церков, які користуються григоріанським календарем (православні й греко-католики, які використовують юліанський календар, відзначають його 19 серпня).
Що стосується місця Преображення Ісуса Христа, то тут теж є певні розбіжності в думках. Традиційно вважається, що Христос преобразився на горі Тавор (Фавор). Але деякі дослідники, особливо сучасні, вважають, що цим місцем міг бути Хермон (Ермон) — найвища гора Ізраїлю. Як і на Фаворі, у давні часи на схилах Хермона розташовувалися невеликі церкви та монастирі. Але поступово вони зруйнувалися, й зараз там християнських споруд немає.
Вважається, що традиція приносити до храму на свято Преображення Господня для благословення перші плоди, що достигають до цього часу, сходить ще до початку IV століття. Робиться це на знак подяки Богу за зібраний врожай та інші милості, якими він нагороджує людей. У багатьох місцевостях зберігся звичай жертвувати на славу Божу частину врожаю церквам і нужденним людям.
Про православні церковні свята, які відзначаються у серпні, читайте тут.