Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт про індустріальні парки, який передбачає впровадження низки стимулів для залучення інвестицій. Відповідні зміни парламентарі прийняли на засіданні 7 вересня, їх підтримали 290 нардепів. Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов планує побудувати в Україні мережу з 25 індустріальних парків (ІП). Експерти припускають, що це може стати черговою корупційною схемою, оскільки переваги, як зазвичай, будуть діставатися «обраним» підприємцям з відомих промислових груп.
Не виключено, що міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов взяв на озброєння досвід двадцятирічної давності та вирішив створити в Україні цілу низку внутрішніх офшорних зон під виглядом «індустріальних парків» — спеціальних територій з пільговим режимом оподаткування та підведеною коштом платників податків інфраструктурою й системою комунікацій.
«Результат, якого ми хочемо досягти через три роки, — це мережа з понад 25 індустріальних парків. Для реалізації цього уряд і Верховна Рада роблять від себе все залежне. Зокрема, підготовлені законопроєкти щодо інфраструктурних та податкових стимулів. Також працюємо над залученням ресурсів для розвитку індустріальних парків та інфраструктури для них. Ще раз звертаюся до голів тергромад і керівників регіонів — визначатися з територіями під створення індустріальних парків. Зверніть на це особливу увагу — інвестиції самі по собі в регіонах не з'являться. Ми повинні працювати злагоджено», — заявив міністр Олексій Чернишов під час засідання Конгресу місцевих і регіональних влад та Національної ради реформ при президенті України в кінці липня.
Інвестиції — благородна мета, але може бути всього лише формальністю, яка дозволить отримати для «правильних» інвесторів «особливі» пільгові умови оподаткування, вважають експерти.
Як заявив сайту UBR.ua заступник гендиректора компанії «Ізотекс груп» (є учасником ІП «Мелітополь») Олексій Іванченко, з майже 50 парків, які були зареєстровані в Україні, сьогодні повноцінно працюють не більше 5−6.
«Ніякої користі від пільгових зон в українських умовах слабких інститутів бути не може», — упевнений виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
На думку низки експертів, є всі передумови вважати, що преференціями індустріальних парків, як і в 1990-х — початку 2000-х, можуть скористатися не реальні іноземні інвестори, а фірми, які будуть стимулювати розвиток корупційних мереж всередині країни, як було за часів Віктора Януковича та Миколи Азарова.
Ідею корупційних індустріальних парків Чернишов, судячи з усього, планує реалізувати за допомогою народних депутатів, які внесли в парламент низку законопроєктів на цю тему. Наприклад, прийнятий напередодні парламентом законопроєкт 4416−1 передбачає, що на території ІП будуть займатися переробною промисловістю, переробкою відходів (крім поховання), науково-технічною діяльністю і в сфері інформації/телекомунікацій, заборонено буде виробляти підакцизну продукцію (крім автомобілів та інших транспортних засобів), займатися гральним бізнесом. Проєкт закону передбачає мінімум 2 млрд грн бюджетних коштів на розвиток індустріальних парків щорічно — з 2022-го до 2025 року. Керуючим компаніям та ініціаторам створення парку запропонують часткові компенсації витрат на підключення та приєднання до електромереж, процентні платежі по кредитах.
Своєю чергою проєкт 5688, що також стоїть на порядку денному, передбачає звільнення від ПДВ операцій із ввезення на митну територію України імпорту — нового обладнання, яке ввозиться учасниками індустріальних парків для власного використання. Також законопроєкт пропонує звільнити на 10 років учасників парків від податку на прибуток, а ще надати органам місцевої влади право встановлювати пільгові ставки оподаткування нерухомості та плати за землю.
На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Кіяна, такі пільги несуть істотний ризик, тому що нечесний бізнес з метою мінімізації податків буде розміщувати свої офіси на територіях ІП.
Фактично, за цим документом, за який ратує і Чернишов, індустріальний парк перетворюється в якусь подобу ВЕЗ — вільної економічної зони, які в країні створювали з середини 90-х (першими були ВЕЗи на Донбасі. — Авт.). У таких зонах теж, імовірно, працювали інвестори, вкладаючи в нові заводи мільярди, а натомість нібито отримуючи розвинену інфраструктуру, швидке оформлення документів, підключення до мереж. Але головне — інвесторам пільгових зон пропонувалися спеціальні податкові умови, відмінні від тих, що існували для інших підприємств — поза зоною. У підсумку тоді з'явилися спритні ділки та бізнесмени, зазвичай пов'язані з чиновниками, які користувалися пільгами як можливістю оптимізувати оподаткування, але державі, її громадянам і держбюджету діставалися одні збитки. У 2005 році уряд Тимошенко «лавочку» прикрив, але всі ці роки «спокуса» легкого заробітку на пільгах з держбюджету не полишала уми багатьох чиновників.
На думку експертів VoxUkraine, інструмент ВЕЗ був одним з ключових інструментів щодо мінімізації оподаткування в Україні. ВЕЗ у країні активно використовувалися для ухилення від оподаткування та для контрабанди товарів. Саме такими ВЕЗами сьогодні можуть стати ініційовані Олексієм Чернишовим індустріальні парки.
На думку Володимира Антківа зі Львівського регуляторного хаба, на пільги учасникам індустріальних парків може впливати людський фактор: «Так, уповноважений державний орган може вирішувати на свій розсуд, які компенсації та кому пропонувати, й закон це ніяк не контролює».
Більш того, пільги в індустріальних парках ризикують вкрай негативно вплинути на конкуренцію всередині країни, на можливості експорту. Адже компанії, які отримали особливі умови, почнуть швидко завойовувати ринок, а ті, кому не пощастило опинитися в індустріальному парку, стануть банкрутами й аутсайдерами.
«Створення податкових пільг може порушувати конкуренцію в економіці України. Наприклад, один виробник обладнання працює не в індустріальному парку 30 років без податкових пільг. З'являється нова компанія в індустріальному парку й отримує перевагу, внаслідок якої може витіснити компанію, яка зарекомендувала себе на ринку», — зазначає директор аналітичного центру GMK Center Станіслав Зінченко.
По суті, зараз кілька законопроєктів, два з яких згадані вище, педалюють ідею про благо індустріальних парків. Але на ділі в кожному проєкті пропонуються пільги для інвесторів, які в підсумку виллються в мільярдні втрати для держбюджету, спотворення конкуренції, створення міцного схематозу з ввезення через митницю обладнання без сплати імпортного мита, реалізацію корупційних схем в закупівлях і відкатах усіляких компенсацій новоявленим інвесторам.
Однією з версій лобіювання парків Чернишовим називають наближених «інвесторів», які отримають особливі умови, а сам міністр або його «куратори» — частку в таких проєктах або прямі відрахування від обсягів пільг у вигляді «подяки».
Експерти VoxUkraine нагадують: пропоновані зараз в Україні «індустріальні парки» мають добрий вигляд лише в теорії (але не завжди), а на практиці майже завжди (і завжди в країнах зі слабкими інститутами) призводять до втрат бюджету та спотворення економічних стимулів.
На їхню думку, введення пільг усередині країни часто призводить до перерозподілу наявних активів, а не до створення нових; пільги для окремих підприємств або галузей завжди означають більший податковий тягар для решти економіки, а нерівні правила гри завжди створюють можливості для корупції.
«У випадку України ці можливості, швидше за все, будуть використані», — попереджають експерти.
Проти особливих умов для бізнесу неодноразово виступали міжнародні партнери України, особливо МВФ. В останні роки Фонд чимало уваги в програмах з Україною приділяв розвитку вільної конкуренції, з його подачі Україна запустила ринок газу та ринок електроенергії, а також почала шлях впровадження реформи корпоративного управління в державних компаніях.
Тепер же під егідою залучення інвестицій через індустріальні парки з подачі міністра Олексія Чернишова Україні загрожує черговий конфлікт з міжнародною спільнотою, з кредиторами та, звичайно, з МВФ.
Адже в грудні завершується програма України та МВФ stand-by, в рамках якої країна у 2020 році отримала єдиний транш. Нова програма буде підписана лише тоді, коли представники Фонду, які планують відвідати Україну у вересні, переконаються, що країна не звернула зі шляху реформ і не почала рухатися та відкочюватися у бік «азаровщини».
Однак ініціативи міністра Олексія Чернишова з індустріальними парками можуть викликати у них запитання, а надалі — негативно відбитися й на внутрішньому інвесткліматі, й на майбутніх надходженнях до держбюджету, й на іміджі України.