Кілька днів залишається до початку роботи нового органу контролю в Україні — Бюро економічної безпеки (БЕБ). Ця організація повинна взяти на себе функції розслідування економічних злочинів від різних підрозділів інших силових структур. Однак останнім часом дедалі частіше можна чути нарікання на те, яким чином формується новий орган контролю, а також побоювання, що БЕБ не зможе повною мірою виконати покладене на нього завдання. Про те, яким має бути Бюро економічної безпеки, щоб позитивно вплинути на економіку країни, «ФАКТАМ» розповів економічний аналітик Олексій Кущ.
— При наявності ДФС, СБУ та інших контрольних органів яка економічна доцільність створення нової силової структури?
— Дійсно, проблема полягає якраз в тому, що в різних силових відомствах створено величезну кількість контрольних структурних підрозділів, які займаються питаннями економічної безпеки. Наприклад, у структурі СБУ є підрозділи, що займаються контрабандою, економічними злочинами. Подібні підрозділи існують в структурі Державної фіскальної служби. І у бізнесу найбільше нарікань було саме на діяльність цих структур.
Тому, якщо після створення Бюро економічної безпеки всі інші силові структури не будуть відсічені від економічної сфери, бо ж навіть після їх формальної ліквідації завжди можна знайти привід для впливу на бізнес, то доцільність створення цього нового органу контролю зводиться до нуля.
А прецеденти такого впливу ми чудово знаємо. Наприклад, коли СБУ «кошмарили» компанії, які займалися майнингом криптовалют, або великий мережевий бізнес — під надуманим приводом фінансування тероризму.
Тобто, якщо збережуться дублюючі підрозділи в інших силових відомствах, якщо не буде політичної волі зупинити втручання СБУ, ДФС, поліції в економічну діяльність вітчизняного бізнесу, якщо податкова не буде остаточно перетворена на сервісну службу, яка обслуговує бізнес, то жодного економічного ефекту від діяльності БЕБ не буде. А буде повторена сумна доля раніше створених антикорупційних органів. Адже зараз у нас з корупцією борються прокуратура, поліція, СБУ, при наявності спеціалізованих органів, таких як НАБУ або НАЗК. Тому все буде залежати від того, наскільки механізми економічних розслідувань будуть перебувати у рамках однієї структури — Бюро економічної безпеки.
Хоча сама ідея створення БЕБ правильна. Адже у нас досі боротьбу з економічними злочинами уявляють дуже архаїчно, як операції з захоплення, щоб результатом були столи, завалені пачками готівки й купами коштовностей. Але в сучасному світі цей фізичний контакт з організаторами та виконавцями економічних злочинів, з виїздами опергруп на затримання, вже часто не потрібен. Сидячи за комп'ютером фінансовий, економічний аналітик може розслідувати економічні злочини, які відбуваються із залученням цифрових технологій, банківських платіжних систем. Тобто рух грошей, а це основна та головна частина роботи органів контролю, можна простежувати в режимі онлайн, сидячи в кабінеті. Тому така аналітична структура, як Бюро економічної безпеки, вкрай необхідна, щоб розплутувати економічні злочини, які у нас часто пов'язані з корупцією.
— У БЕБ будуть саме такі економічні функції?
— Поки я бачу, що, на жаль, ті економічні функції БЕБ, про які ми говоримо, прописані в законодавстві не ідеально. Я бачу сильний крен саме в бік фізичного контакту з бізнесом. Дуже багато вузьких місць, які передбачають, так би мовити, «бесіди» співробітників з платниками податків, чого не має бути. Попереднє розслідування має проводитися без фізичного контакту, щоб не заважати бізнесу працювати. А ось якщо вже є неспростовні докази злочину, тоді можна проводити вилучення документів і інші слідчі дії. У нас же все відбувається навпаки. Спочатку — вилучення документів, комп'ютерів, блокування бізнесу, а тільки потім починається реальне розслідування.
— Як створення БЕБ вплине на економіку країни, легкість і прозорість ведення бізнесу, боротьбу з корупцією в середовищі чиновників і таке інше?
— Все залежить від того, за яким сценарієм розвиватиметься діяльність БЕБ. Якщо за традиційним сценарієм, коли кожна силова структура прагне зберегти собі «хлібний» напрямок по роботі з тим чи іншим бізнесом, як це відбувається зараз, а БЕБ буде у вигляді такого собі декоративного органу на зразок нинішнього НАБУ, то жодного позитивного впливу на економіку країни ми не побачимо. Якщо ж події будуть розвиватися за тим сценарієм, який повинен бути за законом, коли всі інші структури будуть відсічені від силового впливу на бізнес, а БЕБ стане саме аналітичним інструментом в руках держави, і коли спочатку будуть проводити розслідування, а потім блокувати бізнес, а не навпаки, тоді економічна ситуація почне налагоджуватися.
— Як на діяльність БЕБ може вплинути кадрова політика в даній структурі?
— Моя думка, що в такі структури, як БЕБ або НАБУ, потрібно було набирати абсолютно нових, професійно підготовлених людей, які ніколи не працювали в силових структурах і не мають зв'язків в середовищі нинішніх співробітників таких структур. Це шлях, яким колись пішла Центральна Європа.
Зрозуміло, що спочатку буде спостерігатися певне зниження ефективності, але з набуттям досвіду новими співробітниками ефективність різко зростає. Якщо залучити молодих, освічених людей, а також найняти консультантів з бізнесу, тих же аудиторів, які займаються саме фінансовими моделями бізнесу, щоб вони вчили та консультували нових співробітників, то вже за рік-два ми б отримали професійний кадровий склад БЕБ. Але у цих людей не було б головного — зв'язків зі старою корупційною правоохоронною системою, яка своїми мацаками обплутала всю нашу країну, — підсумував Олексій Кущ.
Варто нагадати, що, на думку незалежного експерта кандидата економічних наук Олександра Хмелевського, є чимало запитань щодо кадрового складу БЕБ. Очікується, що туди перейдуть нинішні працівники податкової поліції та інших правоохоронних органів. Відповідно, є побоювання, що ті методи тиску на бізнес, маски-шоу, вимагання та корупція, які були присутні в старих органах, перейдуть в новий.
Фото в заголовку https://ua.depositphotos.com/