В уряді запевняють, що вже знають, як пережити зиму, не піднімаючи ціни на опалення. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд України розробив план стабілізації тарифів на житлово-комунальні послуги, що складається з п'яти етапів. Це дозволить розв'язати тарифне питання та стабільно пройти прийдешній опалювальний сезон. Одним з пунктів цього плану стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів, НАК «Нафтогаз України» та Асоціацією міст України.
Як зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, «в основі цього меморандуму домовленість про те, що місцева влада не підвищуватиме тарифи на тепло й гарячу воду в цьому опалювальному сезоні в порівнянні з попереднім».
Згідно з меморандумом тарифи на тепло у новому опалювальному сезоні залишаться на рівні торішніх, зі свого боку держава зобов'язалася спрямувати до місцевих бюджетів додаткові кошти для фінансової підтримки підприємств теплопостачання. НАК «Нафтогаз України» має забезпечити до початку опалювального сезону синхронізацію умов розрахунків за газ виробниками теплової енергії з умовами розрахунків споживачів тепла. Відповідно, теплопостачальникам має бути надана можливість відтермінування платежів за спожитий газ до 45 днів.
Ще одне важливе положення меморандуму: до 15 жовтня 2021 року мають бути розблоковані рахунки підприємств теплопостачання, які заарештовані через заборгованість за газ і його розподіл. На сьогодні таких підприємств в Україні 59.
Також документом зафіксовані ціни газу на виробництво теплової енергії для постачання тепла й гарячої води різним категоріям споживачів. Для категорії «населення» це 7 420 грн за тисячу кубометрів (без урахування вартості транспортування газу та розподілу). Для бюджетних організацій — 13 659,63 грн за тисячу кубометрів (без ПДВ і вартості транспортування й розподілу).
Крім того, передбачена фінансова підтримка місцевих громад «для безперебійної роботи теплокомуненерго та незмінності тарифів». З боку держави передбачається субвенція місцевим бюджетам з незадовільним індексом платоспроможності вже з четвертого кварталу цього року. На початку наступного року місцевим бюджетам залишать 4% від податку на доходи фізичних осіб. За словами Дениса Шмигаля, це не менше 11 млрд гривень.
Також місцевим бюджетам на 2022 рік залишать 13,44% від акцизу з палива.
Однак далеко не всі поділяють оптимізм чиновників. Про те, наскільки реалістичне виконання підписаного меморандуму, «ФАКТИ» розпитали незалежного експерта кандидата економічних наук Олександра Хмелевського.
— Чи вистачить місцевій владі тих субвенцій та додаткових надходжень від податків для безперебійного забезпечення населення теплом і гарячою водою?
— У березні 2021 року Кабмін прийняв постанову, якою передав у розпорядження місцевим бюджетам 13,44% акцизу на паливо. Ці гроші мали йти на ремонт доріг, фінансування освіти та медицини, а зовсім не на компенсацію енергокомпаніям за опалення та гаряче водопостачання. У підписаному з місцевою владою меморандумі планується й у 2022 році передавати до місцевих бюджетів 13,44% акцизу на паливо. Але нічого не сказано про цільове використання цих коштів. Підуть вони на компенсацію тарифів чи на інші цілі.
Загалом 13,44% акцизу на рік становить приблизно 6 млрд грн. Разом з 11 млрд грн, які будуть додатково залишати в розпорядженні місцевої влади від податку на доходи фізосіб, це 17 млрд грн. Цієї суми вистачить лише на те, щоб компенсувати різницю цін для 1 млрд кубометрів газу. Тобто цих коштів явно недостатньо для проходження опалювального сезону.
Можливо, «Нафтогаз» візьме частину витрат на себе й буде відпускати газ для енергокомпаній за зниженими цінами. Це вирішило б проблему з тарифами, але призвело б до багатомільярдних збитків «Нафтогазу». А це поставило б компанію під загрозу банкрутства. Тому існують ризики, що безперебійного постачання газом енергокомпаній забезпечити не вдасться, в деяких містах владі доведеться зважитися на підвищення тарифів. Невипадковою виглядає відставка членів наглядової ради «Нафтогазу». Очевидно, вони не готові були повісити на компанію збитки від різниці цін.
— Як бути з проблемою раніше накопичених боргів населення перед теплокомуненерго, а комунальників — перед постачальниками енергоносіїв?
— У більшості випадків люди не можуть сплачувати за чинними тарифами. Заборгованість населення буде й надалі зростати. Владі потрібно переглянути свою політику у сфері комунальних тарифів. Тарифи мають бути приведені у відповідність до реальних доходів населення. Неприпустимим є відключення населення за борги від комунальних послуг, також неприпустимою є практика конфіскації єдиного житла за борги. З кожним боржником треба працювати індивідуально, виходячи з його доходів і здатності сплатити борг. У більшості випадків борги населення доведеться списати.
Що стосується боргів енергокомпаній за газ, то влітку цього року Верховна Рада ухвалила закон про списання та реструктуризацію боргів на суму близько 100 млрд грн. Проблема боргу може бути врегульована в рамках цього закону. Але такий підхід створює небезпечний прецедент, коли боржник може не повертати борг.
Читайте також: Як боржникам за комуналку отримати субсидію: в уряді назвали два способи
Левову частину цих боргів складає заборгованість газових і енергокомпаній «Нафтогазу». Очевидно, в таких випадках треба ставити питання про націоналізацію таких компаній. Це дозволить хоча б частково компенсувати втрати й послужить уроком для недбайливих власників, — підсумував експерт.
Варто відзначити, що, поки населенню України обіцяють незмінність тарифів на тепло до кінця сезону, підприємствам теплової комунальної енергетики можуть дозволити підвищити плату за тепло для юридичних осіб і бюджетних установ вже у жовтні. Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів розробило Міністерство розвитку громад і територій і оприлюднила Федерація профспілок України.
Читайте також: В Україні з 1 жовтня змінилися тарифи на «комуналку»: скільки доведеться платити за світло, газ, опалення та гарячу воду
Фото https://ua.depositphotos.com/