Слідом за Чистим четвергом настала Страсна п'ятниця — скорботний день перед Великоднем, коли згадують про Ісуса Христа, якого розіп'яли, зняли з хреста і поховали.
Цього дня у храмах проводили особливу службу та дотримувалися суворого посту — за стіл сідали лише вдень, після винесення Плащаниці. До столу подавали, в основному, страви з капусти та картоплі, огірки. Риба була під забороною. Вважалося, що якщо у цей день людина зможе подолати спрагу, то цілий рік жодне питво не завдасть їй шкоди.
Під забороною — хатня робота та робота на землі. Виняток — випікання пасок та саджання капусти. Великим гріхом вважалося рубати дрова або щось тісати сокирою. За народними віруваннями, у Страсну п'ятницю не можна співати — інакше на Великдень плакатимете. Тай будь-які розважальні заходи вважалися неприйнятними.
Цього дня молилися про прощення гріхів:
Господи Всевишній, почуй мене, раба Божого (ім'я), прости мені гріхи мої, бо я щиро в них каюсь.
Дозволь мені працювати старанно і вести праведне життя відповідно до заповідей Твоїх.
Даруй мені можливість возносити Тобі молитви, бути добрим словом і справою по відношенню до інших.
Навчи мене, як утриматися від бісівських спокус, щоб нічого поганого не робити і нікому не нашкодити. Прошу у тебе вибачення і ради. Амінь.
.
Ексклюзивний матеріал «Пристрасний тиждень: заборони та традиції останніх днів перед Великоднем» читайте на сайті «ФАКТІВ».
Фото з Вікіпедії