Звільнення з займаних посад генеральної прокурорки Ірини Венедиктової та очільника СБУ Івана Баканова — найгучніша політична подія останніх місяців. Нині виконувачем обов’язків генпрокурора став Олексій Симоненко, який курував розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, а також справи Катерини Гандзюк.
Тимчасово виконувати обов'язки керівника СБУ буде перший заступник голови служби Василь Малюк.
У своєму виступі президент аргументував такі рішучі кроки тим, що суспільство занадто довго чекало радикальніших та рішучіших кроків з очищення силових структур від колаборантів і держзрадників. Утім, на шостому місяці війни таких працівників продовжують виявляти, а їхня кількість лякає. За словами Володимира Зеленського, станом на 17 липня зареєстровано вже 651 кримінальне провадження щодо держзради та колабораціонізму органів прокуратури, органів досудового розслідування та інших правоохоронних органів.
Хто може замінити звільнених Баканова та Венедиктову на посадах, під ким з силовиків чи міністрів «хитається крісло», в ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» розповів політолог Тарас Загородній.
— Пане Тарасе, чому такі кадрові зміни відбулися саме зараз?
— Думаю, зіграло роль кілька факторів. Передовсім наша влада починає робити висновки з того, що відбулось. Особливо на херсонському напрямку. Так, заарештували Олега Кулініча, який до березня цього року очолював управління СБУ по АР Крим, що після російської анексії півострова дислокувалось в Херсоні. Його підозрюють у державній зраді. Звичайно, в такому випадку кадрові висновки повинні робитись, зокрема й по СБУ. Вимагали від Зеленського звільнити очільника СБУ — він це зробив. Щоправда, подивимось, чим все це закінчиться. Хотілось, щоби все реалізовувалось в нормальному руслі. Адже безкарність породжує свавілля. В даному випадку, якщо ми побачимо реальні покарання, тоді наступники працюватимуть краще. Не виключаю й впливу наших західних партнерів на ситуацію. Оскільки вони хочуть розуміти, куди передається зброя, як вона зберігається тощо.
Читайте також: Колишнього головного есбеушника Криму запідозрили у роботі на ФСБ
— Але ж випадків потрапляння зброї, яку нам надають західні партнери, скажімо так, не в ті руки — не зафіксовано?
— Дійсно, такої інформації, навіть серед повідомлень росіян у соцмережах чи висловлювань пропагандистів ми не почули. Приміром, щоб вони хизувались тими ж Javelin на фото, чи захопленим складом зброї, її купівлею. Нині триває активна російська пропаганда, начебто українці продають зброю. Звичайно, все це брехня. До слова, NLAW, Stinger, а особливо більш важка техніка, ті ж танки, HIMARS — мають чипи, тобто їх відстежують.
Вважаю, що американці прекрасно розуміють: триває війна і щось з техніки може бути знищено. Проте перепродаж зброї кудись — це фантазії, які нам розповідають, зокрема, й деякі конгресвумен з-за кордону. Начебто знайдуть зброю, яку постачають Україні, в Сирії та Мексиці.
— Повертаючись до кадрових ротацій, хто замінить Венедиктову та Баканова? Кажуть, що наступним генпрокурором може стати нинішній міністр юстиції Денис Малюська?
— Я теж чув таку інформацію. Подивимось, якщо він ефективно працюватиме, то чому б ні? Все залежить від того, як буде налагоджена робота системи. Якщо ця людина зможе впоратись, будь ласка, іншій же не вдалось. Систему характеризує не помилка, а реакція на неї. Ось ми бачимо реакцію. Далі подивимось, як все працюватиме.
Загалом сьогодні називають різні кандидатури. Поки будуть тимчасові виконувачі обов’язків, не виключаю, що вони тривалий час працюватимуть. Є таке прислів’я: немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Не виключаю, що вони залишаться на своїх посадах, якщо ефективно працюватимуть.
— Проте для демонстрації ефективності їм потрібен час.
— Оскільки у нас йде війна, добре чи погане управління краще за повну його відсутність. На таких надважливих посадах мають бути люди, які відповідають за той чи інший напрямок. Нехай вони працюють з ККД ну хоча б 50%.
— Водночас останні дні ходять активні чутки, що наступним в переліку «на виліт» є прізвище міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського.
— Я цього не виключаю. Взагалі, ходили чутки по пану Шмигалю та всьому КМУ. Тут точно необхідні зміни, бо прем’єр відверто нічим не займається. Не бачу кроків щодо мобілізації економіки. У нас зростає величезний рівень безробіття. Чим займатимуться ці люди, невідомо, як і де брати гроші на їх утримання. Має бути мобілізаційна економіка. Цим від початку війни повинен був займатись Кабмін: визначати пріоритети, куди «заливати» гроші, які галузі економіки повинні працювати та першочергово користуватись державними дотаціями і замовленнями. Йдеться про виготовлення зброї, насичення всім необхідним армії. Коли мені говорять, мовляв, зброю неможливо виготовляти, бо все розбомблять. Вибачте, але в нас повно ще радянських підземних приміщень, які будувались із розрахунку на ядерний удар. Так розташовуйте там виробництво.
Натомість, я бачив інформацію, що пан Шмигаль почав роздавати гранти на теплиці. Знаєте, коли я про це почув, в мене мову відняло. Про що він взагалі говорить? Які теплиці під час війни?
— В даному контексті варто згадати про відкриття ринків Євросоюзу.
— Звісно, ми можемо експортувати багато чого. Приміром, виготовляти тушкованку для нашої армії, паралельно її можна експортувати за кордон. Підтримуйте експортерів, визначайте напрямки. Якщо у нас багато волонтерів, візьміть їх на роботу. Дайте людям гроші, які можна брати з державних банків. У нас в банківській системі 50 млрд ліквідності, куди йдуть ці гроші? На «підгодовування» фінансових спекулянтів, які грають у ВДП. Але в країні зараз не та ситуація, щоб викачувати ресурс і готувати якихось інвестбанкірів і ще невідомо кого.
Наступне. Якщо не вистачає грошей в банках, НБУ може дати рефінансування під конкретні програми, зокрема оборонні, експортні. Він має можливість скільки завгодно виділяти ресурсу під це: хоч 200 млрд, хоч 400 під низькі відсотки, а не ці 25%, які вони влупили.
Коли нам починають говорити про інфляцію, вибачте, ви про що кажете? В Ізраїлі за результатами воїн інфляція досягала й 500%. Проте країна виживала. У нас 500% не буде. Якщо ми матимемо 40−50% - це нормально для держави, що воює. Але потрібно, щоб в країні були гроші. Бо зараз відбуватиметься скорочення апарату, а це вже приблизно 5 млн безробітних. Чоловіків за кордон не випускають, щоб вони могли працювати. Так чим займатись? Всі ці безробітні підуть реєструватись на біржу праці, уряд буде змушений з бюджету платити їм допомогу. У людей закінчуються гроші, а вони ж мають за щось жити.
— Але ж грошей на такі виплати немає.
— Так, тому потрібно дивитись, як робили під час Другої світової війни Рузвельт чи Британія. Тоді відбулась націоналізація підприємств, забезпечувалось державне замовлення, скорочували непотрібний імпорт. Чому ми повинні витрачати валюту на непотрібні для війни товари? Тобто має бути чіткий перелік товарів, непотрібних для війни, наприклад, елітарний алкоголь, люксові автівки тощо. А також список соціально значущих товарів, які мають вироблятись та забезпечуватись в країні.
Якщо необхідно імпортувати, то це обладнання для виробництва снарядів, дронів. Тобто те, що працює на забезпечення економіки та війни. Зараз головним споживачем держресурсу є армія, де 1 млн людей. А їх треба годувати, одягати, забезпечувати зброєю, зокрема й нашого виробництва. Кадри є, спеціалісти теж, так організуйте максимальну локалізацію виробництва саме для армії. Не будуть росіяни бігати і нищити все в усіх куточках країні, у них ракет стільки немає. Знову ж підземні споруди нікуди не зникли. Щоправда, нічого не робиться. Від слова зовсім. Навіть не збираються. Нині це є злочином проти держави. Давно уже відомий алгоритм дії, відпрацьований свого часу у розвинених країнах. Натомість вони чекають на міжнародну допомогу. Проте коли вона буде, не зрозуміло. До того ж ресурсу, який даватиме нам Захід, не вистачатиме для фінансування бюджету.
Читайте також: Посипалися голови: звільнено заступника голови СБУ та керівників кількох обласних управлінь спецслужби