Єврокомісія хоче відігравати ключову роль у відбудові зруйнованої війною України. Зараз Німецький фонд Маршалла пропонує угоду під керівництвом Америки — бо «у Брюсселя занадто мало влади й грошей», повідомляє Spiegel.
Навіть якщо досі невідомо, скільки триватиме війна, планування реконструкції має розпочатися зараз. З цим погоджуються експерти. Необхідно з’ясувати фундаментальні питання: хто в західній спільноті повинен відповідати за координацію розвитку? Які інституції залучити, якими інструментами допомогти? Як гарантувати, що гроші не потраплять у руки корупціонерів? І хто зрештою за це платить? Досі лише Єврокомісія заявляла про свою ключову роль у реконструкції свого нового кандидата на вступ.
«Європейський Союз несе відповідальність, а також має стратегічний інтерес взяти на себе лідерство у відбудові України», — заявила глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середині травня.
ЄС пропонує бути співголовою міжнародної платформи для координації реконструкції з українським урядом. Треті країни та міжнародні фінансові установи повинні мати можливість робити фінансовий внесок. Їм також доведеться це зробити, оскільки потреби України в допомозі «набагато перевищують кошти ЄС, доступні в поточній багаторічній фінансовій системі», як визнала сама Комісія. Необхідно щонайменше 750 мільярдів доларів, заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на початку липня в Лугано, де країна презентувала свій «План національного відновлення» численним главам держав.
Але сумнівним є те, чи оплачуватимуть неєвропейські країни-донори, насамперед США, проєкт розвитку, який розробляється виключно в Брюсселі та Києві. Експерти американського аналітичного центру German Marshall Fund of the United States (GMF), заснованого в 1972 році на гроші німецького фонду, вважають, що провідна роль ЄС не обіцяє великого успіху.
«Брюссель не має ані необхідної політичної, ані фінансової ваги», — йдеться в новому звіті GMF про відбудову України, з яким Spiegel зміг ознайомитися заздалегідь.
«Після закінчення війни ми можемо мати справу з ослабленою центральною владою в Києві. А керівництво Брюсселя має обмежені компетенції та фінансові ресурси», — сказав Spiegel Томас Кляйне-Брокхофф, глава берлінського офісу GMF і один зі співавторів звіту.
GMF пропонує, щоб замість ЄС країни G7 взяли спільну відповідальність за відновлення України та уклали для цього угоду. Досвідчений американський лідер найкраще підходив би для координації таких зусиль, сказав Клейне-Брокгоф.
Як і проєкт Єврокомісії, звіт Німецького фонду Маршалла передбачає прив’язку допомоги Україні до умов проведення реформ — особливо щодо боротьби з корупцією. Перевіряти законність використання коштів допомоги має інспектор.
За словами Кляйне-Брокхофф, доповідь має стати приводом для роздумів, особливо для експертної конференції 25 жовтня в Берліні, на якій планується обговорити архітектуру реконструкції. Як країна, яка головує у «Великій сімці», Німеччина запрошує на конференцію голову Єврокомісії фон дер Ляєн.
«Федеральний уряд Німеччини також стикається з питанням про те, хто повинен фінансувати допомогу розвитку, — каже Кляйне-Брокхофф. — Федеральний уряд хоче не допустити відновлення дискусій про так звані євробонди, тобто європейські облігації, в дискусіях про відновлення України».
Україна та деякі її союзники наполягають на використанні заморожених російських державних активів для фінансування реконструкції. Зараз це приблизно 300 мільярдів доларів. Автори GMF обережно включили цю опцію у свій звіт. За словами Клейне-Брокгофа, на міжнародній фінансовій арені існує значний опір конфіскації активів, які знаходяться у російського центрального банку за кордоном. Такий прецедент може спонукати інші країни вивести свої активи з-за кордону та підірвати міжнародну фінансову систему, засновану на доларах.
Така конфіскація, за словами Клейне-Брокгофа, була б незаконною за американським законодавством, тільки в Канаді введені відповідні закони. «Російський центробанк має великі авуари в Німеччині та Франції, — зазначає керівник берлінського офісу GMF. — Насамперед від цих країн залежить, чи хочуть вони створити прецедент і конфіскувати російські активи».
Тим часом вже тисячі польських компаній хочуть відбудовувати Україну та експортувати туди товари.