Спільнота InformNapalm заснована у березні 2014 року під час кримських подій. Волонтери з двадцяти країн проводять розслідування, аналізують та ретельно перевіряють масиви даних, збирають інформацію з відкритих джерел, від інсайдерів з окупованих територій та від хактивістів Ukrainian Cyber Alliance.
Результати розслідувань InformNapalm неодноразово були представлені на засіданнях ПАРЄ, НАТО й ОБСЄ, їхні матеріали долучені до позовів України проти росії в Європейському суді з прав людини, на них неодноразово посилалися дослідницький центр RAND, міжнародна слідча група, яка розслідує катастрофу рейсу МН17, Інститут сучасної війни дослідницького центру Вест-Пойнту (Військової академії США), британський Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень, дослідники Bellingcat тощо.
Команда InformNapalm ідентифікує російських військовослужбовців, полонених або ліквідованих окупантів, у яких не було при собі документів, збирає докази участі російських чиновників у війні, допомагає ідентифікувати ворожу техніку, проводити геолокацію підрозділів, розвінчує брехню кремлівських пропагандистів.
Про діяльність InformNapalm «ФАКТИ» поговорили з Михайлом Макаруком, речником команди, який зараз воює на фронті.
— Михайле, попри те, що багато людей обґрунтовано вважають, що зараз є лише один фронт — саме той, де йдуть бойові дії, все одно дуже важливим елементом нашої боротьби з ворогом є інформаційне протистояння, в якому бере активну участь команда InformNapalm. Наскільки змінилася ваша діяльність після масштабного вторгнення?
— Почнемо з азів, щоб було зрозуміло вашим читачам. Коли у лютому 2013 року начальник генерального штабу збройних сил російської федерації герасимов написав так звану зовнішньополітичну доктрину, 70% всіх військових дій він перевів в інформаційну площину. Тому ця війна називається нелінійною (дехто називає її гібридною).
З початком війни в Україні росіяни активно використовували безліч інформаційно-психологічних операцій на будь-які смаки. Згадаймо постійне «мінування» шкіл та інших об’єктів, «мітки» на дахах будівель у лютому-березні минулого року та інші дії. Це ж були ІПСО для створення паніки безпосередньо в нашому тилу. Вважаю, що вони використали їх максимально. Але ж завжди обов’язково приходять «отвєтки».
Проте від агресивної тактики нападу, яку ми спостерігали спочатку, росіяни зараз все більше переходять до захисту. Чому? Тут треба віддати належне українським журналістам, які безпосередньо фільтрують інформацію, і бездоганній роботі певних служб Генерального штабу Збройних Сил України (не Міністерства оборони!), який надає людям стислу, потужну і чітку інформацію, якою б вона не була. Навіть про Bayraktar, який ми нещодавно втратили, нам розповіли чесно. Тобто не зробили так, як завжди роблять кацапи, а визнали свою помилку. Бо не буде довіри до Збройних Сил — не буде і підтримки населення. Генштаб це чудово розуміє. Тому треба висловити глибоку шану Валерію Федоровичу Залужному і його підлеглим.
Читайте також: «На місці російських воєначальників я б в жодному разі ніякого результату їхньому керівництву не гарантував», — Михайло Забродський
Другий момент. Росіянам після провалу бліцкригу потрібно відбудовувати внутрішній фронт. У більшості їхня інформаційна повістка пов’язана, як і на початку війни, зі створенням ворога-українця. Вони хочуть розділити нас на українців і бандерівців. Хто такий українець в їхньому розумінні? Це «младший брат, который ждет россиюшку». А бандерівець — це людина з проявами націоналізму, самостійності й тому подібне, яку треба зневажати й знищувати, про що постійно говорять їхні політики й пропагандисти.
Проте друга повістка, яку вони ввели, це гра на російську аудиторію. Перш за все, героїзація цих покидьків, навіть «вагнерівців», для того, щоб показати, що будь-хто може послужити своїй країні й стати їй потрібним.
Розповім дві недавні історії. Вбивця і гвалтівник з Краснодарського краю, який мав відсидіти 18 років у тюрмі, отримав амністію і пішов воювати. Нещодавно вони зі спільниками вбили молоду пару, обікрали їх і спалили машину. Але вбивав не він. Він тільки розказував, що вже накопався землі, бувши на Донбасі. Тобто зробив такий собі фідбек. А що він робить зараз? Є фото, як знову підписує контракт з «Вагнером».
Друга історія. Чувак вбив маму і вагітну жінку, потрапив у тюрму, там його завербували у ПВК «Вагнер». Загинув, його поховали з почестями. Усе село в шоку.
От так вони вербують бидло, яке використовують як гарматне м’ясо, але з якоюсь героїзацією. До речі, з початку активної фази війни ми дуже ретельно вивчали діяльність ПВК «Вагнер» по всьому світу, зокрема в Сирії. Ці напрацювання зараз реально допомагають нам.
Наступний момент — це повна мілітаризація суспільства, яка почалася у 2014 році. Дітки в садочках танцюють у камуфляжі, створені якісь незрозумілі жіночі батальйони, а мамки розказують, що готові разом зі своїми дочками обслуговувати солдат у всіх сенсах. Це ж все ланки одного ланцюжка.
А ще постійні розповіді, що «на Западе все плохо, потому и в россии плохо», «санкции не работают, потерпите, мы вам сделаем импортозамещение». Точно такими мантрами годували суспільство під час розпаду Радянського Союзу. Тобто товарів менше, ви, холопи, потерпіть, а ми, як жили, так і будемо жити.
Читайте також: «Росіяни ще навіть не показали всього, на що реально здатні», — Роман Костенко
Останній аспект — це відверте перекручування фактів. Нещодавно для підняття градуса ненависті до українців російське телебачення видало відео зруйнованого ракетою будинку в Умані за нібито обстріл Донецька з боку ЗСУ. Вони показували пусті полиці магазинів тільки-но звільненого Херсону як кадри з київських маркетів. А в сюжетах про лісові пожежі у Сибіру коментували, що це палають ліси в Україні. Взимку постійно розповідали, що українці потерпають без світла і тепла через дії влади, а не через те, що рашисти обстрілюють наші електростанції та котельні.
І при цьому повне замовчування будь-яких проблем в росії. Наприклад, жодного слова про те, що їхні рятувальники та силовики зараз бігають по лісах Бєлгородської області, де шукають російські напівтонні бомби, які чомусь там впали. Ми знаємо про ці факти. Про масштабні масові пожежі на військових складах ніхто не говорить. Про поховання тих самих «вагнерівців», яких все більше і більше в Оренбурзькій, Челябінській областях, в Краснодарському краю — ні пари з вуст. Іноді в соцмережах вкидають фото типа це українські могили, «а у нас нет потерь, мы всех побеждаем».
Однак останнім часом вони вже почали врубати іншу повістку, бо розуміють, що не здатні сьогодні перемогти в цій війні, тому намагаються показати, що росія хоче йти на компроміс (причому, звичайно, зафіксувати загарбані території), а Україна, мовляв, нічого не хоче.
— Путін у своїй промові на параді знову жував жуйку про те, що «против россии развязана настоящая война».
— Побажаємо йому удачі. Так, проти росії йде реальна війна. І інформаційна — російські державні пропагандистські концерни масово закривають по світу, а на їхні фейки вже ніхто не звертає увагу. І дипломатична — ми бачимо, як ставляться, наприклад, в ООН, до їхніх представників. І на культурному фронті — нікуди не бажають запрошувати їхніх акторів та музикантів, лише деякі країни. І економічна, яка йде поступово, обламуючи всі російські ланцюжки й зв’язки.
А це і є те, що викликав герасимов. Якраз та сама гібридна війна. Тільки викликав він її на себе. Вона йде проти росії повним ходом. Тобто росіяни кинули в нас бомбу, але ударною хвилею зносить саме їх.
Читайте також: «Росіяни ненавидять вказаного їм ворога, але ще більше — один одного», — Роман Безсмертний
— Інтонації в російських соцмережах вже потроху міняються. Їм вже дуже лячно від того, що відбувається. Але підтримка кремля у так званого «глубинного российского народа» при цьому шалена.
— Після провалу в Сталінграді у Гітлера теж була величезна підтримка. Як і в останні місяці життя Каддафі. Це абсолютно нічого не значить. Настрої суспільства міняються дуже-дуже швидко.
Дещо поясню. Розумієте, нам з цим населенням абсолютно нічого не треба робити. Від слова «взагалі». Це моя персональна думка. Їхнього ставлення до нас ми не змінимо. Ми для них такі ж самі вороги, як і вони для нас. Тому що в росії втрати набагато більші. Там теж є й будуть сироти, в яких «вороги вбили тата». Наша задача — просто закритися від росіян, дивитися на те, що там відбувається, і підкидати дрова в казан, який буде кипіти все більше і більше.
Парад суверенітетів там доволі реальний. Але він не буде мирним. Ця імперія ніколи не відпустить свої вотчини. Росія виробляє мало валового продукту і, саме головне, своїх харчів. Росія залежна від емігрантів. А ксенофобські настрої там колосальні. Тобто ми ще побачимо, як там буде палахкотіти. Будуть міжрелігійні зіткнення, а між народами — різанини, як це сталося у 1990-му в Оші між узбеками та киргизами.
Але поки в росії немає жодних хоча б закликів до бунтів. Як і немає сплесків незадоволення життям. Народ там вірить владі й молиться на неї. Тобто ФСБ працює чудово. Свою функцію вона виконує повністю.
— На вашому сайті написано, що «InformNapalm займається інформаційним випаленням агресора фактами». Але чи дійде справа до покарання російських злочинців? Є сумніви, якщо чесно.
— Десь пів року тому команда InformNapalm озвучила свою головну візію — як ми себе бачимо в майбутньому. В Ізраїлі є Центр Симона Візенталя — неурядова організація, яка досі займається пошуком нацистських злочинців. В чому її сила? Вона не підпорядковується уряду і має дуже потужну підтримку населення. Команда InformNapalm буде і далі розшукувати абсолютно всіх, хто вчинив злочини проти української держави й українського народу, аналізувати їхні дії й наводити докази.
Думаю, це буде одна з важливих наших місій, а потім наших дітей і онуків. Кожна російська собака має бути й буде покарана будь-яким шляхом. Ізраїль не гидував і не гидує ані фізичними ліквідаціями, ані викраданням злочинців тощо. І ніхто у світі їм не заперечує, тільки деякі іноді несхвально кивають головами.
Ми маємо на помсту повне моральне право. Чому ідентифікація кожного росіянина, який воює, настільки важлива? От колись ця людина захоче вирватися зі своїх бараків з парашею на вулиці в якийсь цивілізований світ, а не зможе. Тому що українська дипломатія працює. Українські правоохоронні органи намагаються всі жахи офіційно задокументувати для того, щоб рашисти понесли покарання за законом. Гаазький трибунал теж працює.
До речі, я більш ніж впевнений, що росіяни потім самі половину з цих злочинців утилізують. Згадайте, скільки у 1990-х сталося самогубств партійних діячів та військових.
— З вікон падали, раптом траплялися серцеві напади або ДТП.
— Те ж саме буде і тут.
Щодо долі колаборантів, то ще у 2015 році наша команда наголошувала на необхідності відповідного закону. Закон, який був прийнятий, вважаю лайтовим. В нашому законопроєкті були запропоновані зміни до Конституції, а саме позбавлення деяких категорій населення прав і свобод. Що я маю на увазі? В Конституції записано, що всі без виключення громадяни України є рівними в правах. А я хотів би, щоб колаборантів позбавили права обирати й бути обраними, позбавили українських паспортів. Цим шляхом дуже шикарно пішла Латвія.
Впевнений, що після деокупації Донбасу і Криму вибори там треба заборонити на десятиріччя. Мають бути введені військово-цивільні адміністрації й проведена велика фільтраційна робота. Усі поголовно — від тих, хто стріляв, грабував і гвалтував, до тих, хто їм носив їжу, шив амуніцію і лікував — мають нести відповідальність і бути покараними попри вік, стать, стан здоров’я. Бай-ду-же.
— У вашої команди багато серйозних розслідувань. Це й аналіз електронної пошти приймальні помічника путіна суркова, і ідентифікація осіб, які причетні до катастрофи рейсу MH17. Днями був опублікований аналіз пошти першого заступника голови комітету держдуми з безпеки та протидії корупції лугового та його оточення. Він відомий українофоб, постійний учасник пропагандистських ток-шоу соловйова, причетний до замовного вбивства Олександра Литвиненка, якого отруїли радіоактивним полонієм.
— Ми ще інших російських політиків досліджуємо. Але при цьому я вважаю еталонною операцію розкриття повної бази даних та всіх документів підполковника російського головного розвідувального управління моргачова — куратора одної з найвідоміших російських хакерських груп APT 28, яка складається з офіцерів 85-го головного центру спеціальної служби ГРУ.
Українські хактивісти команди «Кібер Спротив» зламали його електронну пошту, а дампи приватних листувань ексклюзивно надали нам для аналізу. Цього покидька розшукує ФБР. Групу APT 28 звинувачують у багатьох кіберзлочинах по всьому світу. Ця структура влаштовувала численні кібератаки на урядові та неурядові об’єкти США, Німеччині, Італії, Латвії, Естонії, Чехії, Польщі, Норвегії, Нідерландів, України та інших держав. У липні 2018 року Мін’юст США опублікував офіційне обвинувачення на адресу 12 співробітників ГРУ у зламі серверів Демократичної партії США та спробі втручання в американські вибори.
У квітні цього року у нас вийшов великий аналітичний матеріал про цього моргачова та його команду. А заодно ми показали всьому світу силу українських волонтерських організацій. Є ж чим пишатися, правда?
Ще ми отримали сімейні фото і деякі документи офіцерів російського 960-го гвардійського штурмового авіаційного полку, які торік знищували український Маріуполь. При цьому виставили лише частину інформації, а все інше віддали певним службам. Це технічні характеристики літаків, технологічні схеми тощо, які допоможуть нашим ППО краще працювати.
Пам’ятаєте, як російський військовий літак А-50 був атакований дроном у Мачулищах? Так це ми показали місце, де точно стоїть цей літак.
Скажу для розуміння, що близько 95% роботи «Кібер Спротиву» та InformNapalm залишається поза увагою громадян. Наша робота багаторівнева, багатоаспектна і дуже трудомістка. Але про нашу кухню ми розповімо після закінчення війни.
Читайте також: «Російська армія видихнулася, залишилася орда. У нас руки втомляться кулемет тримати», — військовий експерт Роман Світан
— У вас на сайті є повідомлення: «З 24 лютого 2022 року ми повністю змінили підходи до своєї роботи, нам вже не потрібно переконувати світ і доводити, що рф напала на Україну. З цим добре пораються звичайні журналісти й це тепер для всіх стало очевидним. Тому ми всі перейшли на військові рейки. Всі наші волонтери з України вступили в тероборону або призвані до лав ЗСУ».
— В перші дні після вторгнення основний кістяк чоловіків команди InformNapalm взяв у руки зброю. Спочатку ми були в рядах тероборони Києва, зараз служимо у складі легендарного 8-го полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних Сил. Тобто ми є військовослужбовцями.
Можемо похвалитися тим, що група, яка складається з учасників InformNapalm, одна з перших заходила у міжнародний аеропорт «Херсон», який розташований у селі Чорнобаївка. Саме там ми підняли державний прапор. Наші хлопці в числі перших заходили в щойно звільнений Лиман.
А закордонна частина команди InformNapalm зі Сполучених Штатів, Іспанії, Португалії, Польщі, Литви, Туреччин, Грузії активно допомагає нашим переселенцям і різним підрозділам ЗСУ, починаючи з «Азову» і закінчуючи мотопіхотними підрозділами. Тобто всі залучені, всі багато працюють, як і належить у воєнний час.
— А це не є забиванням цвяхів мікроскопом? Ви ж заточені на інші речі, які можуть принести більш вагому користь?
— В рамках поставлених завдань ми фахово займаємося OSINT-дослідженнями (Open source intelligence — розвідка на основі відкритих джерел), які мають дуже велике значення в польових умовах. Деякі підрозділи не в змозі цей аналіз зробити. Наприклад, коли ми зайшли в Лиман, то отримали агентурні дані й весь архів приймальні пушиліна зі всіма документами, зокрема про колаборантів, які просилися на якісь «державні посади», а ще про тих, хто допомагав викрадати українських дітей. А в Чорнобаївці знаходили новітні зразки озброєнь для подальшого аналізу. Тобто це не є забивання цвяхів мікроскопом.
Скажу більше. Багато учасників нашої команди отримали почесні знаки головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» і «Сталевий хрест». Тобто наші зусилля оцінені.
Читайте також: «Ми маємо не брехати собі про ціну, яку заплатимо за Перемогу», — генерал Сергій Кривонос
— Кіберфронт є важливою складовою сучасної війни. Що відбувається в цьому сегменті?
— 90% колишніх учасників Ukrainian Cyber Alliance зараз знаходяться в лавах силових структур, які боронять нашу Вітчизну. Це і Державна служба захисту інформації, і Служба безпеки, і деякі підрозділи ЗСУ. Тобто всі працюють на Перемогу, ніхто не остався осторонь.
Але їхня робота якраз в тилу. Їм не треба бігати з автоматами невідомо де. Це не їхнє завдання. Вони дійсно дуже активно працюють на укріплення нашої обороноздатності.
— Загроза з боку російських хакерів не знижується. Якщо порівняти, хто сильніше — наші чи росіяни?
— Вони набагато краще запаковані, як то кажуть, бо мають потужну фінансову базу. Росія завжди вкладала в цей сегмент гроші. І це дає певні результати. Ще не було жодного тижня, щоб не намагалися зламати наш сайт, проникнути в наші особисті пошти та телефони. Ці атаки йдуть постійно. А тепер уявіть, як це відбувається на рівні держави. Хлопці, які боронять кіберфронт, пашуть 24/7. І відбивають ці атаки. Щобільше, не тільки обороняються, але й намагаються атакувати.
Відповім відверто. Сил й засоби на цьому фронті не на користь України. Але завдяки нашим фахівцям ми дуже достойно ведемо цю боротьбу.
— В росії є якийсь аналог InformNapalm?
— Є. Називається головне управління розвідки російської федерації.
— Ви напевне знаєте про настрої серед окупантів. Що зараз відбувається по той бік фронту?
— Наприклад, на південному напрямку у них дуже великий дефіцит горілки.
Щодо настроїв, то вони скрізь різні в залежності від роботи командирів їхніх підрозділів. Якщо TikTok-війська кадирова приїжджають туди попозувати й постояти в загороджувальних загонах, то у них все добре. А у чмобиків, яких понабирали в Луганську та Донецьку і тепер пускають на м’ясо, паніка. Аналогічна ситуація і в кадрових військових частинах. Запам’ятайте: не можна недооцінювати ворога. Він дуже сильний і у нього багато техніки.
Відверто вам скажу як боєць ЗСУ: мені байдуже, з чого по нас будуть стріляти — з новітнього Т-90 або з Т-55, який був випущений у 1940-х. Те і те є танк, який може вбити й вбиває. Тому перестаньмо займатися шапкозакиданням типу «та що вони там можуть зробити зі старої радянської техніки?»
Хай ваші читачі погуглять, скільки років ракеті Tomahawk, військовому позашляховику Hummer і навіть кулемету MG 42, який у свій час називали «Косторізом» або «Циркулярною пилою Гітлера» (їх зараз нам надають Німеччина та Італія). Все це є зброя, а зброя покликана в першу чергу вбивати.
— Про які розслідування ми дізнаємося найближчим часом?
— Думаю, що скоро ви побачите не менш цікаві інші дампи. Поки не можемо сказати, які саме. Ще їх оброблюємо.
— Про що ми з вами будемо говорити через рік — про відновлення України чи ще про війну?
— Не хочу бути негативно налаштованим, але будемо говорити про наших друзів, які загинули. Ми не маємо права їх забувати. Повірте, Перемога (а вона обов’язково станеться!) буде з дуже гірким присмаком.
Щодо вашого запитання, відповім дуже щиро і реалістично. Дай Боже, щоб ми з вами просто поговорили. Будемо живі й здорові — оце вже і буде перемога для нас.
Читайте також: «Не можу зрозуміти, чому зараз всі говорять про контрнаступ», — комбат Дмитро Кухарчук