Зазвичай на консультації дітей з кропив’янкою батьки починають довго та детально розповідати, що дитина їла, і показують товсті папки аналізів. Але слідкування за дієтою та детальні обстеження потрібні далеко не завжди, пояснює дерматологиня Катерина Бакіко, яка раніше розповідала, що робити, якщо у вас розацеа.
«Кропив’янка може бути гострою (до 6 тижнів) або хронічною (триває більше 6 тижнів). Найчастіше у малюків буває саме гостра кропив’янка. Найчастішим тригером гострої кропив"янки у дітей є вірусні інфекції (у 40% випадків) — інфекція верхніх дихальних шляхів, вірусний гепатит або інфекційний мононуклеоз та інші. Бактеріальні інфекції, наприклад синусит або зубний абсцес тощо. Харчова алергія, зазвичай під час або після першого контакту з певною їжею: молоко, соя, арахіс і пшениця. Лікарська кропив’янка, наприклад, викликана антибіотиком або нестероїдними протизапальними препаратами. Укус бджоли або оси.
Приблизно в 50% випадків гострої кропив’янки немає очевидного тригера. Це можна назвати «ідіопатичною» (невідомою) кропив’янкою. Якщо дитина захворіла кропив"янкою нещодавно, згадайте, чи нічим вона не хворіла, чи не приймала ліки, чи не було нових продуктів чи напоїв. Якщо щось таке було — спокійно очікуйте, поки дитина одужає, зазвичай гостра кропив’янка триває до 6 тижнів.
Читайте також: Ніяких скрабів, пілінгів, протисонцевих кремів: що слід знати хворим на периоральний дерматит
Навіть якщо начебто нічого такого не було, все одно чекаємо, поки вона пройде, адже часто причина є невідома. Давайте антигістамінні сиропи або таблетки, для того щоб зняти неприємні симптоми кропив"янки, або зверніться до лікаря, особливо якщо є ангіоедема«
Хронічна кропив’янка, додає лікарка, може бути спонтанною, коли виникає без будь-якого конкретного тригера, або індукованою — від певного тригера.
«Хронічна кропив’янка зазвичай спричинена аутоімунними захворюваннями або хронічною основною інфекцією. У дітей зустрічається таке рідко, і це та ситуація, коли слід зробити аналізи. Інколи кропив’янка буває спадковою.
Подумайте, чи не провокує кропив’янку якийсь зовнішній стимул- тиск, холод, тепло, сонце, вібрація, фізичні навантаження. Адже окремий вид кропив"янки — індукована — спричинена саме такими стимулами. Причина цього до кінця не вивчена.
У такій ситуації варто навчитись жити з хворобою, уникаючи тригерів та вживаючи антигістамінні при потребі.
Буває, що причину кропив'янки не вдалось знайти. Якщо зробили базові обстеження, рекомендовані лікарем, і виключили найчастіші хвороби, які можуть бути асоційовані з кропив’янкою, не треба безкінечно здавати все нові і нові аналізи. Зосередьтесь краще на лікуванні хвороби. Зміст лікування — полегшити симптоми хвороби. Якщо є відомий тригер — алергія, інфекція чи автоімунна хвороба — важливо це теж лікувати.
Кропив’янку зазвичай лікують антигістамінними препаратами у сиропах або таблетках. Ці ліки добре знімають висип та свербіж, хоч не виліковують проблему.
Читайте також: Наявність волосини у родимці не є свідченням її доброякісності: лікарка розвіяла популярний міф
Ліки даємо довго, по мірі тривалості хвороби, вони загалом мають мінімум побічних дій. Тривале лікування має бути під контролем лікаря. Протиалергічні у ін’єкціях не кращі за сироп чи таблетки.
Поширена звичка одразу давати гормони. Такого не рекомендую, адже стероїд знімає симптоми не завжди краще антигістамінних, а у добрій дозі і при частому користуванні має безліч побічних дій. Тому ми їх уникаємо і при кропив’янці даємо дуже рідко".
Свербіж, зазначає Катерина Бакіко, можна зменшити шляхом охолодження за допомогою вентилятора, пакета з льодом або зволожуючого лосьйону. Якщо виникає анафілактичний шок, що загрожує життю, рекомендується внутрішньом’язова ін’єкція адреналіну та негайна лікарська допомога. Хвороба може погіршуватись від перегрівання, сонця, фізичної активності, тиску, холоду. Тому уникаємо цих речей.
Раніше «ФАКТИ» публікували поради лікарки, як боротися з атопічним дерматитом у дорослих.