Питання надання статусу природно-заповідного фонду на території Києва законодавчо врегульовано, але на практиці не завжди працює на користь столиці. Про це заявила депутатка Київської міської ради, член постійної комісії з питань екологічної політики Юлія Лимар в інтерв’ю виданню Gordonua.
За її словами, після створення об’єктів природно-заповідного фонду території з цим статусом ніким не охороняються та не управляються, і це завдає Києву більше шкоди, ніж користі.
«Що відбувається після того, як створено об’єкт ПЗФ? Мають бути оформлені охоронні зобов’язання, де чітко викладені ці самі зобов’язання землекористувача щодо догляду, утримання, збереження території. У столиці ж досить часто трапляється так, що об’єкт існує ПЗФ тільки на папері. Об’єкт природо заповідного фонду — це острівець збереження природи, так говорить закон і здоровий глузд. Однак перетворення величезних територій у Києві завдає більше шкоди, аніж користі. І часто не призводить до збереження власне природи», — вважає Юлія Лимар.
За її словами, не всі розуміють, що означає об’єкт ПЗФ і вважають, що на цій території можна влаштувати місце для дозвілля та відпочинку. Проте закон про ПЗФ забороняє ведення будь-якої господарської діяльності, в тому числі, встановлення лавочок, мангалів та інших об’єктів відпочинкової інфраструктури. Тому збільшення кількості об’єктів ПЗФ не означає автоматичного розширення площ для відпочинку та дозвілля киян.
«У столиці… чверть територій є об’єктами ПЗФ. В усякому разі таку статистику наводив департамент захисту довкілля. Але хіба це вирішило питання чистоти повітря і доступності зелених зон для мешканців? Виникає інше запитання: а куди має розширюватися Київ? Де мають бути дороги, дитячі садочки, лікарні та врешті-решт, житлові будинки? Відсутність актуального Генплану, ДПТ приводить до того, що за показниками заповідання ми скоро випередимо весь світ, але місто не набуває ознак сталого розвитку і сучасної урбаністики», — вважає Юлія Лимар.
Депутатка підкреслила, що не останньому засіданні екологічної комісії КМР розглядалося питання заповідання об’єкту «Ліс Орхідей» в районі метро Видубичі. Однак Інститут Генплану стверджує, що на території цього потенційного заповідника знаходяться автомагістралі, тепломагістралі, частина потрібна для забезпечення військових потреб. І заповідання цієї території може ускладнити обслуговування транспортної інфраструктури.
За словами Юлії Лимар, часто при створенні об’єктів ПЗФ ініціатори процесу намагаються вирішити інші проблеми, аніж охорона рідкісних тварин та рослин, як це визначено у законі. Йдеться, зокрема, про спроби запобігти забудові певної території, проте, на думку депутатки, таким чином питання теж не вирішується.
«Багатьох цікавить питання, чи захищені такі території від забудови? Не завжди. Можу напевне сказати, що були прецеденти, коли, приміром, якась земельна ділянка була надана під забудову, пізніше заповідалась без годи землекористувача. Оголошувалось, що там буде парк. А далі події розвивались у традиційному жанрі: забудовник оскаржував рішення, і суд приймав це рішення не на користь громади, а забудовника, бо той мав законне право ці території забудовувати. Тому мені цей шлях діалогу громади із забудовником не здається актуальним», — підсумувала Юлія Лимар.
Раніше інвестори «Аркади» звернулися до Президента, у Київраду та СБУ з вимогою зупинити перешкоджання законному будівництву їхніх квартир.