Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) створили як єдиний орган, що має відповідати розшук, збереження та управління арештованими активами. Агентство також повинно було стати запобіжником тиску та рейдерству з боку правоохоронних органів. Це була вимога ЄС. Втім те, що відбувалося з активами, які передані АРМА, викликає дуже велике занепокоєння, а українці, згідно із соцдослідженням, вважають, що управління неефективне та непрозоре.
Там, де немає прозорості — виникає підгрунтя для маніпуляції та корупції. Це зрозуміло. Питання відкриття доступу до реєстру арештованих активів, який має вести АРМА, постало ще влітку минулого року. В агентстві закриття Реєстру мотивували наявністю якогось листа з СБУ, але цю версію спростовує народний депутат України Ярослав Железняк. «НВ» з посиланням на телеграм-канал парламентаря повідомило, що насправді ніякого листа не існує.
«На розробку цього реєстру було витрачено близько 60 млн грн, але АРМА вирішила закрити до нього доступ. І багато-багато разів пояснення було: «є лист від СБУ із проханням закрити реєстр. Ну ми ж запитали саме СБУ чому так, який мотив. І отримали відповідь… що СБУ ніколи із таким листом до АРМА не зверталася… листа такого ніколи не існувало», — повідомив нардеп.
Вочевидь, склалася ситуація, коли АРМА перетворилася на такий собі каламутний ставок, в якому деяким «рибалкам» дуже зручно ловити рибу. І якби йшлося про рибу — це півбіди. Адже йдеться про тисячі активів, вартість яких сягає десятків мільярдів гривень. Які активи і кому потрапляють в управління, за якою процедурою, чи достатньо кваліфікації новим керівникам — ця таємниця покрита мороком. І в АРМА цю завісу відкрити не поспішають.
14 травня голова НЕК «Укренерго» заявив, що протягом доби будуть запроваджені контрольовані аварійні відключення в усіх регіонах України. Причина очевидна — дефіцит генерації, що стався внаслідок російських обстрілів. Об’єкти енергетики — одна з пріоритетних цілей країни-агресора з початку війни. І в цих умовах дуже важливо аби усі об’єкти генерації працювали ефективно.
Ситуація ускладняється й тим, що на значній частині українських ТЕЦ та ТЕС і раніше траплялися аварійні ситуації. Наприклад, до початку війни Держгеонагляд повідомляв, що кількість аварії на цих об’єктах збільшилася у 2,4 рази. За 10 місяців 2021 року стан аварійності на енергоблоках склав 472 відмови. У відомстві зауважували, що «технічний стан енергоблоків виробників електричної енергії викликає занепокоєння через зростання аварійності на них та обмеження генерування електроенергії».
У Центрі Разумкова згодом опублікували цілий звіт, присвячений стану української енергетики. Як видно з малюнку вище, через аварійні ремонти та відсутність палива понад 9000 МВт потужностей було просто залишалися поза роботою. Експерт Володимир Омельченко, з огляду на ці та інші факти зробив тоді невтішний висновок: «українська держава, маючи в розпорядженні усі важелі впливу для забезпечення стабільного проходження ОЗП 2021−2022рр. та мінімізації негативних наслідків від застосування рф „енергетичної зброї“, цього не спромоглася зробити через комплекс причин — низький рівень компетентності та корупційні зв’язки».
Але підсумки роботи кількох об’єктів, які були передані в управління АРМА невтішні.
8 березня 2023 року АРМА оптимістично відзвітувало, що Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ (передані агентством в управління «Нафтогаз Тепло») вдало пройшли опалювальний сезон 2022/2023.
«Управитель під час опалювального сезону 2022 — 2023 років належно виконує свої обов’язки, передбачені договором з АРМА, забезпечуючи діяльність з виробництва електричної та теплової енергії, а також транспортування та постачання теплової енергії з використанням арештованого майна Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ», — зазначається в заяві.
Хочеться вірити, але з огляду на попередні опалювальні сезони стає зрозуміло, що справи досить погані. У 2018 році понад 30 тисяч жителів Новояворівсьвку понад 2 місяці не мали гарячої води і така саме ситуація була в Новому Роздолі. Наприкінці січня 2019 року жителів Новояворівську турботливо сповістили про те, що через аварії на ТЕЦ їм буде відключено гаряче водопостачання та тепло.
Вочевидь, що з поточними викликами, пов'язаними з війною ситуація в енергетичному секторі України вкрай складна. І найгірше, що енергетичні об’єкти, передані в управління АРМА використовуються неефективно і є збитковими, а значить завдають шкоду державному бюджету.
Як повідомляється на сайті АРМА, у 2018 року арештоване майно Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ було передане в управління агентством аби «уникнути надзвичайної ситуації техногенного характеру, зокрема недопущення припинення тепло- та електропостачання мешканцям Новояворівська та Нового Роздолу».
Ці активи АРМА передало в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло» за спеціальною процедурою. До самої процедури передачі ще тоді виникали питання. Ось що пише про це, ексголова юридичного управління АРМА Андрій Потьомкін: «Серед недоліків АРМА — процедура приймання АРМА від прокурорів активів за актами приймання-передачі, яка дозволяє безкарно тривалий час залишати активи безхазяйними і не нести відповідальність за пошкодження, знищення або інші незаконні дії з активами».
Отже, що з себе уявляє компанія ТОВ «Нафтогаз Тепло»?
Згідно бази даних Opendatabot вона була створена 16 серпня 2018 року, а її статутний капітал становить майже 700 млн грн. Мабуть найкращою ілюстрацією ефективного управляння двома ТЕЦ є інформація про фінансові результати ТОВ «Нафтогаз Тепло» у період 2020−2023 рр.:
Отже, збитки компанії за три роки склали 683 млн гривень!
Згідно звітності про витрати виробництва та фінансові показники діяльності суб’єктів господарювання від реалізації теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, лише за підсумками 2023 року «Нафтогаз Тепло» отримав збитки при управлінні Новояворівською ТЕЦ в розмірі 62,5 млн, а при управлінні Новороздільською ТЕЦ майже 112 млн.
Оскільки показники за попередні роки були аналогічними, можна припустити, що і поточний рік буде таким саме збитковим. Як для «Нафтогаз Тепло» так і для державного бюджету.
Тут слід зазначити також, що попередня компанія, яку АРМА призначила управляти двома львівськими ТЕЦ — ПП «Гарант Енерго М» також не впоралася із покладеною місією. На сьогоднішній день, судячи з даних Реєстру судових рішень загальний борг компанії за час «керування» енергетичними об’єктами склав понад 600 млн грн. «Гарант Енерго М» заборгував одразу кільком компаніям, серед яких більшість — державні. Такі, як НАК «Нафтогаз», ДП «Енергоринок», АТ «Укртрансгаз», НЕК «Укренерго» та інші (загалом — понад 10). Хто відповість за ці збитки? «Гарант Енерго М», в якого лише заборгованість по зарплаті, згідно із даними Opendatabot, складає 7,8 млн грн? Чи може фахівці АРМА, які передали колись в управління цій компанії дві львівські ТЕЦ?
На жаль, в АРМА успадкували деякі традиції часів януковича — так званих, «смотрящих». Ідеться про такого собі Вадима Грону, який пішов з агентства лише після гучного скандалу, що трапився минулого року. Тоді розслідувачі проєкту bihus.info повідомили, що в АРМА з’явився тіньовий куратор, який з липня по жовтень працював радником голови АРМА Олени Думи.
За їх даними, Грона, користуючись своєю перепусткою, без реєстрації проводив відвідувачів у приміщення АРМА, де вони спілкувалися зі співробітниками агентства. Як пишуть журналісти, 5 жовтня 2023 року Грона викликав начальника Центрального МТУ АРМА Владислава Романова і дав йому вказівку, що стосувалася одного з арештованих активів. А коли Романов відмовився її виконувати і залишив будівлю, Грона наздогнав його на вулиці і вдарив. Побиття потрапило на камери відеонагляду. Коли ж розгорівся скандал, виявилося, що Грона звільнився напередодні — 4 жовтня. Але це не завадило йому аж до 20 грудня займати посаду заступника Голови Громадської Антикорупційної ради АРМА. Чим займалася людина з такою репутацією в агентстві — велике питання. Логічно зробити висновок, що такі підходи до управління активами і призводять до того, що більша частина з них перетворюються на неефективні та збиткові.
Власне, були у журналістів-розслідувачів питання і до самої Олени Думи. Одразу після того, як відповідна комісія оголосила що Дума перемогла в конкурсі на посаду Голови АРМА у Transparency International Ukraine заявили буквально наступне: «Призначення Олени Думи може поставити хрест на АРМА». Антикорупціонери засумнівалися в її компетенції і визнали що її досвід «не повʼязаний з роботою у сфері, дотичній до кримінальної юстиції, а також не пов’язаний з управлінням чи розшуком активів».
В експертному середовищі також припускали наявність контактів Олени Думи з екс-керівником кримського управління СБУ, підозрюваним у держзраді Олегом Кулінічем.
Ну і «вишенька» на торті — зв’язок Думи з колишнім одеситом, а нині — американським багатієм Семом Кісліним, який, як свідчать розслідування, скуповував сірі активи втікача Януковича.
Минуло лише 10 місяців з моменту, коли Олену Думу призначили на посаду Голови АРМА, а скандалів навколо агентства вистачить на кілька років.
Хто знає, можливо саме Кіслін поділився з нею секретами управління проблемними та сірими активами. Інакше — звідки у людини, яка все своє життя працювала у виконавчій владі на посадах середньої ланки, знайшлося майже 100 тисяч доларів на квартиру в Києві, яку вона придбала три роки тому, в травні 2021 року.
Колись Маргарет Тетчер сказала чудову фразу: «Немає державних коштів, є тільки гроші платників податків». Тому АРМА проїдає не держбюджет, а наші з вами гроші, які ми сплатили у вигляді податків. А коли агентство призначає неефективних управлінців, воно ще й наносить збитки державі. Хто і коли за це відповість?