Українські лікарі часом творять справжні дива, щоб порятувати поранених бійців. Так сталося і з 24-річним Іваном Дикуном.
Хлопець підписав контракт у 2021 році з 28-ю ОМБР. Після початку великої війни брав участь у звільненні Херсонщини. Згодом перевівся до «Азову». Після поранення воїн пережив справжнє пекло. Лікарі у буквальному сенсі цього слова витягнули його з того світу. Обпалені руки, тулуб, обличчя, до кісток обпечені голова та нижні кінцівки… Довготривала кома, дві зупинки серця, понад 30 операцій, до 100 наркозів, які допомагали долати нестерпний біль, видалення ока та ампутація пальців лівої кисті, загроза ампутації лівої руки та правої ноги, 4 місяці в реанімації, два з яких — на апараті штучної вентиляції легень, повідомляє командування Медичних сил Збройних Сил України.
Того дня навідник-оператор гармати Т-64 виконував бойове завдання, коли російські окупанти почали масований артобстріл. Пролунав вибух. Воїн дивом вибрався з охопленої вогнем машини.
«Про те, що Івана поранено, ми дізнались від командира підрозділу, який подзвонив і сказав, що брат в реанімації у вкрай важкому стані, — розповіла сестра бійця Вікторія. - Лікарі давали мінімальні шанси, що він буде жити. Після того, як стан Івана стабілізували на попередніх етапах евакуації, його перевели на лікування на Вінниччину».
Важкий стан пораненого захисника потребував перебування в умовах відділення анестезіології, реанімації, інтенсивної терапії та детоксикації. У нього було важке поєднане комбіноване поранення — опіки верхніх та нижніх кінцівок, обличчя, голови, забій головного мозку, перелом кісток склепіння та основи черепа, перелом щелепи, проникне поранення черевної порожнини, осколок в тазу, множинні рани м’яких тканин. У момент надходження до шпиталю хлопець перебував у медикаментозній комі.
«Перші перев’язки Івана тривали до 2 годин, їх виконували 3 бригади хірургів, — розповідають нейрохірурги закладу на чолі із начальником відділення Анатолієм Гайструком. — Прогноз на життя був песимістичний. Водночас лікарі не втрачали надії на одужання Івана і робили для цього усе можливе. На початку ми активно співпрацювали з хірургами обласного опікового центру, перші некректомії на голові, правій нозі, стегні виконували разом із ними. Перша первинна хірургічна обробка була настільки радикальною, що були видалені майже всі змертвілі тканини. Згодом раз у 2−3 дні виконували етапні хірургічні обробки, щодня — перев’язки».
Крім того, Іван близько двох місяців був підключений до апарату штучної вентиляції легень, стільки ж часу його годували через зонд та вводили відповідні препарати внутрішньовенно.
Читайте також: Видалили уламок з серця, яке продовжувало битися: відомий кардіохірург врятував життя захиснику України
Кілька разів хлопець був на межі, його стан погіршувався до критичного — зупинки серцевої діяльності. Він переніс дві клінічні смерті, під час однієї з них лікарі 5 разів проводили дефібриляцію (у випадках, коли доводиться вживати подібних заходів, лікарі здебільшого не досягають позитивної мети).
На щастя, дії лікарів та внутрішня жага Івана до життя, шалена підтримка близьких і побратимів, а в чомусь — і зовнішні сили, створили диво.
Однак у пораненого розвинувся тромбоз магістральних судин лівої верхньої кінцівки, тож постало питання ампутації лівої руки. Після боротьби за її збереження забрали лише пальці. Також боролись лікарі й за праву нижню кінцівку, яку в підсумку вдалось врятувати. На жаль, не вдалось врятувати праве око, яке було пошкоджене через важкий опік.
Хлопець почав говорити, усміхатись, реагувати на співбесідників. Зараз він наново вчиться ходити.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історію кохання бійця, що втратив ноги, та його коханої, яка ходить на протезах.
Читайте також: Поранений військовий з відсутністю дванадцяти з половиною сантиметрів кістки вже проходить реабілітацію