В автобіографічній книзі «Казка мого життя» Ганс Крістіан Андерсен, за мотивами творів якого українські фарфористи створювали справжні шедеври, писав: «Дитинство моє проходило в маленькій комірчині, заставленій різними верстатами, інструментами та пристосуваннями для взуттєвого ремесла, ліжком і розсувною лавкою. Так, тісно в нас було! Зате всі стіни були обвішані картинками, на скрині стояли розписні порцелянові чашки, склянки та різні дрібнички, а над верстатом біля вікна висіла полиця з книгами. У крихітній кухонці стояла шафа, а над нею була полиця, на якій красувався олов'яний посуд. І це тісне приміщення здавалося мені тоді великим і розкішним, а двері з намальованим на них ландшафтом мали в моїх очах таке ж значення, як тепер ціла картинна галерея. З кухні був хід на горище; під вікном горища на ринві, що проходила між нашим і сусіднім будинком, стояв ящик, набитий землею, у ньому росли цибуля і петрушка; це був город моєї матері. Він і тепер ще цвіте у моїй казці «Снігова королева».
Отож, ніщо у житті не є випадковим.
Один із своїх творів — казку «Пастушка та сажотрус» — видатний казкар присвятив порцеляновим фігуркам, які дивним чином оживали і мали чимало пригод. І, мабуть, це єдина казка у світі, присвячена його Величності фарфору.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про втілення образів пастушки та сажотруса у малій пластиці вітчизняними митцями.
- Казка «Пастушка і сажотрус» — один із найкращих творів казкаря-філософа, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Вона про сміливість, рішучість та волю, про свободу вибору. А ще — про обмеженість мислення, яка заважає людям бачити світ ширше, і про вихід із зони комфорту та відкриття на цьому тлі. Потрібно боротися за своє кохання — така головна думка казки. Коротко нагадаю читачам сюжет, адже він важливий для розуміння кожної деталі творів, створених за мотивами казки. Андерсен розповідає нам про пригоди фарфорових статуеток — чарівної пастушки та відважного, відданого їй сажотруса. Багато років вони стояли на піддзеркальному столику і навіть побралися. Але статуетка, що одного разу стояла поруч з ними — порцеляновий китаєць, який називав себе дідусем пастушки — вирішив видати її заміж за потворного різьбленого Козлонога. Пастушка та сажотрус тікають. По пічній трубі вони піднімаються на дах. Та коли пастушка дивиться навколо, вона лякається неосяжності світу і хоче повернутися назад. Сажотрус намагається відмовити її, але оскільки він дуже любить її, то погоджується з її бажанням — і вони повертаються до столика, де завжди стояли. Там вони бачать порцелянового китайця, який впав та втратив можливість хитати головою. Отож, більше він нічого не вирішує — і закохані нарешті в безпеці.
— На батьківщині Андерсена у Оденсі є чимало скульптур, створених за мотивами його казок. На постаменті висотою п’ять метрів є й пастушка та сажотрус, які є уособленням великого кохання. Сюжет твору також надихнув на створення фарфорових статуеток митців данської та німецької мануфактур. А хто з українських фарфористів створив композиції на дану тему?
- Надзвичайно колоритні роботи є перлинами у творчому доробку знаменитих українських фарфористів Оксани Жникруп та Владислава Щербини. Композиція Оксани Жникруп створена у 1978 році. Мисткині чудово вдалося передати тендітну красу кохання і відчуття дива, властивого всім історіям великого данського мрійника. Чарівні порцелянові пастушка та сажотрус створені з любов’ю. цікаво розглядати кожну деталь. Наприклад, привабливий капелюшок пастушки, прикрашений трояндою, її уквітчану сукню, черевики. Поруч з нею сидить красень-сажотрус. Його лице, руки та одяг не у сажі. Вони такі ж чисті, як його душа. Долоня сажотруса відкрита для руки коханої. Цей жест говорить про їх романтичні почуття. Дивишся на цю роботу — і отримуєш естетичну насолоду.
— Краса!
— А от ще один варіант розпису цієї статуетки.
— Цікаво.
— Дуже колоритна і статуетка «Пастушка та сажотрус», створена у Владиславом Щербиною у 2008 році. От два варіанти розпису.
— Як думаєте, чому героями композиції обрані саме пастушка та сажотрус, а не, скажімо, принц та принцеса?
- Дива можуть відбуватися не тільки з принцесами та принцами, а й зі звичайними людьми. До речі, пастушка та сажотрус у роботі Оксани Жникруп дуже витончені персони.
- Героями казок Андерсена є чимало королівських персон, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — З книжки «Казка мого життя» дізнаємось, що його не раз кликали на обід та вечерю до королівського палацу. Він читав там свої нові твори. Улюбленими казками короля були «Соловей» та «Свинопас». Королівським персонам було цікаво дізнаватись про життя простих людей, своїх підданих. До речі, часто Андерсен «презентував» свої казки під Різдво. І зазвичай його нова книжка ставала окрасою ялинки у королівському палаці.
— У казці йде мова про таємне життя фарфорових фігурок. А чи траплялись дива з фігурками з вашої колекції?
- Я люблю складати з фігурок композиції. Таким чином вони для мене неначе оживають. Я вірю в дива. Отож, можливо, з моїми порцеляновими фігурками, як і у андерсенівській казці, також вночі відбуваються пригоди..
— Цікаво, чи є статуетки, створені за мотивами казок Андерсена українськими фарфористами, у Музеї Андересена у Копенгагені?
- Музей Андерсена в Копенгагені дихає чарами. Проте, на жаль, робіт українських митців, думаю, там немає. Поки що… Проте впевнена, що Ганс Крістіан Андерсен був би у захваті від статуеток «Пастушка та сажотрус» Оксани Жникруп та Владислава Щербини.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про те, що українські митці відтворили музику у фарфорі.
Фото у заголовку О. Жникруп. «Пастушка та сажотрус». Київський ЕКХЗ. 1978
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк