Вибух — і в обличчя солдата летять уламки міни, земля, спричиняючи тяжкі травми. У дворі падають фрагменти збитого «шахеда» — і мирні люди, в тому числі діти, які знаходились поблизу від вікон, отримують порізи обличчя, очі травмуються частинками скла. Це невимовно страшно — за одну мить втратити здатність бачити навколишній світ.
— На жаль, таких пацієнтів сьогодні стає все більше, і завдання лікарів-офтальмологів та офтальмохірургів — якнайшвидше надати допомогу, щоб зберегти людині зір, — говорить завідувач кафедри офтальмології та оптометрії післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О.Богомольця професор Сергій Риков.
— Щоб врятувати зір, зазвичай допомога має бути терміновою…
— Так. Тому в кожному місті України повинні працювати центри, в яких спеціалісти нашої професії можуть швидко встановити характер травми, надати первинну допомогу, спланувати операцію, — каже Сергій Риков. — Саме тому лікарі, які працюють на місцях, потребують безперервного навчання, освоюють нові методи оперативного втручання. Недавно ми провели «Рефракційний пленер'24» — наукову конференцію офтальмологів, в якій взяли участь найкращі українські й ізраїльські лікарі.
— Якою була основна тема?
— Травма очей в умовах війни. Адже обидві наші країни — Україна та Ізраїль — мають величезний досвід допомоги травмованим. Лікарі наводили конкретні приклади, демонстрували слайди, відео операцій. Обмін хірургічним досвідом, створення мультидисциплінарних команд, реабілітація після втручання — все це дуже важливо для того, щоб досягти головного — повернути людині здатність бачити, відновити якість життя. Працюємо разом зі щелепно-лицьовими та пластичними хірургами. Крім того, пацієнтам необхідна психологічна підтримка. Адже травми бувають настільки тяжкими, що боротьба іноді йде за кожен процент зору, навіть за здатність розрізняти світло й темряву. Коли говориш з хлопцями, які втратили зір через війну, ще більше ненавидиш ворогів і прагнеш допомогти нашим воїнам на фронті.
Ідея провести під час конференції художню виставку під назвою «Мистецтво бачити» з’явилась у професора Сергія Рикова саме через бажання допомогти військовим.
— Я давно захоплююсь живописом, тому що це дозволяє знаходити унікальні поєднання кольорів, реалізовувати нові ідеї. Це для мене своєрідна психотерапія, — пояснює він. — Серед офтальмологів не я один пишу картини. Тому виставку зробили разом із колегою — пластичним офтальмохірургом з Хмельницького Іриною Жарою.
— Ви оголосили, що готові продати картини за дрони?
— Так. Анонс ідеї був таким: «Одна картина — один дрон». Це «тверда валюта». Ідея спрацювала і, сподіваюсь, робота буде продовжена. У мене купили картину під назвою «Ендорфінчик», на якій намальований сонячний зайчик. Вона справді викликає позитивні емоції. На отримані гроші мої друзі — волонтер Віктор Власенко та щелепно-лицьовий хірург професор Юрій Чепурний — замовили для військових FPV-дрон. Він вже на фронті, ми передали його у 72 бригаду, якій допомагаємо з початку війни. Там служать наші земляки з Білої Церкви.
Гроші від продажу іншої картини (гірського пейзажу) пішли на придбання дефіцитних витратних матеріалів для виконання складних офтальмологічних операцій пораненим.
Коли я запитала у волонтера Віктора Власенка з Білоцерківської волонтерської групи, які завдання виконує FPV-дрон, він пояснив, що такий пристрій несе бойовий заряд, належить до класу дронів-камікадзе, ефективно нищить ворога. Головне — він має гарні «очі», завдяки яким оператор може вполювати ціль. Тобто «офтальмологічна тема» стосується і дронів.
— Якщо постійно підтримуєш зв’язок з бригадами на фронті, то краще розумієш, що потрібно хлопцям в даний момент, — говорить Віктор Власенко (крім того, що він займається волонтерськими справами, має і свою роботу). — Наприклад, зараз необхідні різні види дронів, зокрема, розвідувальні. А ще передаємо на фронт теплі речі, смаколики. Ті, у кого є змога підтримати військових, можуть перерахувати гроші на картки:
А щоби дізнатись про потреби воїнів, треба зайти на нашу сторінку в «Фейсбук» (Білоцерківська волонтерська група, де є всі необхідні посилання й номери телефонів).
Читайте також: «Перше, що сказав після поранення: «Кому я потрібен — сліпий»: боєць бригади Чорних запорожців, який втратив на війні зір, одружується
— Іноді волонтерам (як і хірургам) рішення доводиться приймати терміново, — продовжує Сергій Риков. — Знаю, що днями Віктор Власенко продав свій автомобіль і витратив велику суму, одразу придбавши для бійців прилад нічного бачення. А його батьки, яких я знаю з дитинства, певну суму додали зі своїх пенсій ще на один дрон.
— Дуже важливо сьогодні продовжувати донатити, та, на жаль, людей, які можуть це робити, стало менше: у багатьох з’явились матеріальні труднощі, — говорить Віктор Власенко. — Але хочу наголосити, що важливою є не тільки грошова допомога. Бійці просять маскувальні сітки. Жінки з нашої групи, які називають себе «Шалені бджілки», плетуть зимові сітки зі стареньких білих простирадл, футболок. А через те, що погода зараз плюсова, потрібні й сітки осінніх кольорів — з тканин коричневого та зеленого відтінків. Тканину нам можна переслати. Роботи вистачає всім. Було б бажання допомагати. Одні люди витрачають на це свої гроші, інші — власний час. Лікарі ж, як ми бачимо, і гроші, і час. Однак головне — це їхня фахова майстерність, яка допомагає рятувати зір пораненим. Та особливо цінувати ми маємо тих, хто на фронті. Це безперечно.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про українських підприємців, які в умовах війни налагодили виробництво медичних приборів, завдяки яким лікарі, в тому числі офтальмологи, можуть вилучити найменші осколки з тіла пораненого.
На фото в заголовку: Лікарі та їхні однодумці передали на фронт FPV-дрон, який вже нищить ворогів
Фото надані Сергієм Риковим